Сесія міської ради почалася минулого четверга, продовжилася у п’ятницю і завершилася у середу рішенням, яке стало повною несподіванкою для політичних сил, представлених у міській раді.
Причини
Минулого тижня міській раді запропонували затвердити виконуючих обов’язки: першого заступника міського голови Наталію Бабій та заступника з питань будівництва Василя Петріва. Почали з останнього. Ігор Насалик назвав Василя Івановича „одним з сильних заступників” і повідомив, що жодних зауважень за рік роботи до нього не було. Депутати практично одноголосно підтримали запропоновану міським головою кандидатуру.
Інша ситуація склалася навколо кандидатури Наталії Бабій. Незважаючи на наполягання міського голови, депутати у режимі таємного голосування більшістю голосів (14 — за; 23 — проти; 6 — утрималися) відхилили пропозицію міського голови і своїм голосуванням виявили недовіру Наталії Йосипівні.
Відповідь Ігоря Насалика була лаконічною — це кінець політичних домовленостей і тепер є два можливі виходи з ситуації: міський голова пише заяву про припинення своїх повноважень або ж міська рада голосує за саморозпуск і призначаються дострокові вибори.
Наслідки
На продовженні сесійного засідання позавчора виявилося, що міський голова обрав третій шлях. Ігор Степанович офіційно заявив: „ Я не збираюся йти до Верховної Ради, тому позиція, коли політичні сили без мене ділять портфелі, мене не влаштовує”. Виявляється, незатвердження Наталії Бабій — не проблема і не причина. Головна мораль у трактуванні міського голови — наскільки добре сформована команда. „Я вправі сам собі обирати команду”, — заявив міський голова і повідомив звістку, яка буквально приголомшила депутатів: у день сесії, 16 травня, усі діючі заступники міського голови написали заяви на звільнення з роботи за власним бажанням. Привселюдно мер ці заяви підписав і пообіцяв формувати команду, „як вважаю за потрібне”.
Дісталося і депутатам міської ради. За словами Ігоря Насалика, він стурбований, що міська рада перетворюється у бізнес-клуб (про що свідчить нібито купа питань, які стосувалися бізнесу деяких депутатів. — Авт.). Тож відтепер Ігор Степанович під особистий контроль бере усі питання, пов’язані з орендою та приватизацією землі, і вже за 15 днів обіцяє підготувати і винести на розгляд депутатів Положення про оренду землі на конкурентних засадах (його вже тричі виносили на порядок денний і тричі не приймали, відсилаючи на доопрацювання. — Авт.). Лобіювання приватних інтересів у стінах міської ради, переконаний Ігор Насалик, більше не буде, а правила гри стануть такими прозорими, що „депутатам не потрібно буде ходити на сесію, і я буду радий цьому”.
Депутати як представники політичних сил, які також здобули довіру виборців, у своїй більшості, природно, не погодилися, що їх фактично усувають від участі у діяльності виконавчої гілки влади. Олег Романишин (фракція БЮТ) звернувся до Ігоря Насалика з вимогою аргументувати тотальне звільнення заступників (вони перемогли на конкурсі та двічі отримали підтримку депутатського корпусу: при затвердженні та за результатами звіту про роботу у 2006 році. — Авт.). На думку депутата Романишина, тут мав місце тиск на заступників з боку голови.
Ігор Насалик відповів, що керується виключно їхнім добровільним бажанням піти з посади, а „пояснення хай дають самі своїм політичним силам”.
Лідер міських БЮТівців і секретар міської ради Роман Боднарчук ситуацію назвав такою, яка ще кілька днів тому „у страшному сні не могла приснитися”, і нагадав міському голові, що не тільки він, але й політичні сили здобули підтримку виборців Калуша. І ці політичні сили так само працюють над втіленням своїх передвиборчих програм, які по суті від програми міського голови нічим не різняться. Для виконання наказу виборців політичні сили скористалися своїм законним демократичним правом — делегували своїх представників до виконавчої влади. А тепер заступники своїм вибором позбавили партії інструменту впливати на ситуацію у місті. Роман Боднарчук запропонував звільненим заступникам відкликати свої заяви (вони мають право зробити це протягом двох тижнів. — Авт.) і обговорити ситуацію на рівні політичних сил. Згодом секретар міськради вдруге запропонував депутатам стати на захист заступників, а самим заступникам переглянути свої позиції і, між іншим, повідомив, що добровільне звільнення відбувалося таким чином: вранці перед сесією, кожному на засіданні у міського голови дали чистий аркуш паперу і сказали писати заяву.
Надалі міський голова збирається приймати рішення одноосібно: „Ви можете рекомендувати своїх людей на заступників. Я врахую їхні кандидатури, але рішення прийматиму сам. Хтось каже, що під тиском. А я кажу, що це командна гра”.
Володимир Іваницький (фракція „Наша Україна”) не погодився з мером з приводу того, що депутати лобіюють виключно свої бізнес-інтереси. „За рік голосування ми не дали жодного приводу. А може ви просто шукаєте причини?” — припустив депутат. Володимир Козловський (фракція БЮТ) продовжив думку „Так, як ви пропонували, так рада і голосувала”.
Направду, депутати, попри те, що серед них багато бізнесменів, підтримали чимало пропозицій, які посилили тиск на бізнес (оцінка землі, збільшення так званого інвестиційного відсотка, зростання ринкового збору та ставок єдиного податку, продаж вільних ділянок для комерційного використання виключно через аукціон тощо). Тож „бізнес-клуб” показав, що здатен в інтересах громади голосувати на шкоду собі. Ігор Насалик відповів: „Я задоволений роботою міської ради і радий, що бізнес-група не відіграє вирішальну роль у прийнятті рішень”.
Стало навіть питання про те, щоб Ігор Насалик, як лідер команди звільнених гравців, також написав заяву про добровільну відставку. „Я готовий хоч на наступну сесію. У вас є море інструментів і аргументів. Можна підняти питання про недовіру міському голові. І якщо за це проголосують дві третини депутатського корпусу (як того вимагає законодавство. — Авт.), я моментально підпишу заяву”, — сказав міський голова.
Версії
Ситуація у владі Калуша нині набула усіх ознак політичної кризи. У принципі, у міського голови був ще один четвертий і найменш болісний шлях виходу з ситуації: відповідно до результатів депутатського волевиявлення (яке демократичний керівник зобов’язаний поважати попри свою особисту незгоду) можна було підписати розпорядження про звільнення Наталії Бабій і одразу ж наступним розпорядженням знову призначити її в. о. першого заступника. Але обрано інший шлях — шлях відкритої конфронтації з міською радою.
Можна також з великою часткою вірогідності припустити: це не експромт, несподіваний „крах командного духу”, а наперед продуманий сценарій. Так, на сесійному засіданні минулої п’ятниці було зрозуміло: шанси, що Наталія Йосипівна пройде, були незначними. Скоріш за все, перспективи цієї кандидатури на затвердження прекрасно усвідомлював і міський голова, про що побічно свідчило затягування розгляду питання, безконечні 5-хвилинні перерви і кінцевий етап — „музична атака” на депутатів, яким доводилося голосувати під супровід маршу „Гей, ви, козаченьки”. Наслідок сценарію (якщо, він, звісно, був) — суттєвий перерозподіл впливу у місті у бік міського голови і мінімізація впливу ради. Мовляв, все, команди немає — тепер сам, без участі місцевих політиків, формуватиму команду. Вірогідно, що мер переслідував й іншу мету, — зокрема спровокувати депутатів на вияв йому недовіри і, попри численні запевнення у протилежному, красиво піти з Калуша.
Можливо, калушани мали б змогу побачити ще якісь комбінації, продумані Ігорем Насаликом, якби заступники, як справжні самураї, не зробили собі масове кар’єрне харакірі. Але заступники у даному випадку проявили відданість „командному духу”, пожертвувавши тим, що вони не просто посадові особи, а представники політичних сил. З цієї точки зору заява про відставку без будь-якої серйозної причини може трактуватися як „політичне самогубство”. Адже який сенс змагатися за владу, перемогти на виборах і на конкурсі на посади заступників і… добровільно піти геть?
Як далі розгортатимуться події?
Вже відомо, що на вимогу депутатського корпусу четверо з п’яти звільнених заступників відкликали свої заяви на звільнення (Наталія Бабій цього не зробила, оскільки, вірогідно, примкне до нової команди мера. — Авт.). Зважаючи на принципову позицію міського голови, це породить ситуацію пату і стане найкоротшим шляхом до перевиборів міської ради. Адже міський голова відповідно до законодавства може, заручившись підтримкою однієї десятої частини виборців, ініціювати референдум про довіру міській раді. Але й міська рада у боргу не залишиться і може вдатися до висловлення недовіри Ігореві Насалику і будуть перевибори міського голови.
Навіть якби заступники виявили покірність, то й у такому випадку протиріччя між радою та головою набули б ознак відкритої конфронтації. Ймовірні наслідки такі ж — перевибори міського голови і ради.
Перспектива досягнення компромісу сьогодні виглядає малореальною. Скажімо, за тиждень-два скликається позачергова сесія міської ради, на якій міський голова пропонує затвердити команду заступників у попередньому складі. Звісно, у “пакеті” з Наталією Бабій. Якщо ні, то кандидатуру Наталії Йосипівни поставлять на голосування першою. І депутати підтримають усіх: поганий мир краще, ніж добра війна.
У будь-якому випадку для калушан поглиблення конфронтації між радою і мером невигідне. Причина до збурення була по суті дріб’язковою і прогнозованою, тому депутати мають усі підстави вбачати у цьому тільки привід. Цікаво, для чого?
Ватикан: коли час зупинився