Ігор Очкур до суду піде і з цього приводу дав наступний коментар:
— Міський голова, на мою думку, порушив декілька законодавчих актів. По-суті, є два напрямки: 1. Грубо порушено трудове законодавство (Кодекс Законів України про працю). Щоб переконатися, достатньо піти у бібліотеку чи крамницю і почитати науково-практичний коментар ст. 38 КЗпПр. Оскаржувати може будь-який працівник, права якого порушено. Відповідальність нестиме міський голова (роботодавець) та начальник відділу кадрової роботи (виконавець).
2. Порушено Закон України „Про службу в органах місцевого самоврядування”. Позивачем може бути як працівник, так і БУДЬ ХТО з депутатів міської ради. Відповідальність нестиме голова.
По-суті, друге порушення є набагато небезпечнішим з точки зору як Закону, так і Моралі. Мер не лише зневажив Право, Закон — він зневажив всю міську раду, всіх депутатів, а в їх особі і громаду міста! Нема Закону — Я Закон! Нема Права — Я Право! Все це починає віддавати негарними речами… І ще одне. Я не вважаю себе безробітним. Я вдячний долі за те, що я справді є ВІЛЬНИМ громадянином ВІЛЬНОГО міста і, на відміну від багатьох, можу говорити і робити те, що ХОЧУ, а не те, що комусь ТРЕБА.
Екс-заступник міського голови з комунальних питань, а нині — директор КП „Водотеплосервіс” Степан Різник так коментує ситуацію:
— На останньому засіданні останньої сесії депутати, почувши заяви про звільнення нібито „за власним бажанням”, запропонували партіям, які перемогли на виборах у міську раду, розібратися зі своїми представниками у міськвиконкомі, а нам — відкликати свої заяви. Розбір як такий не дуже був потрібний, бо заяв на звільнення з роботи „за власним бажанням” ми не писали. А особисто моя заява звучала ні про що. Через 30 хвилин після закінчення сесії я здав у канцелярію міськвиконкому заяву про відкликання попередньої заяви. Після цього мене викликав до кабінету міський голова і запитав, на яку посаду я претендую у цій ситуації. Я йому відповів: наскільки я розумію, посада керуючого справами вакантна, то я міг би очолити цю ділянку роботи і не було б скандалів. Друге. Якщо буде порозуміння з Очкуром і він добровільно залишить посаду, то я міг би очолити економічний блок, оскільки маю найбільший практичний досвід у Калуші з цих питань. Назвав я також посаду першого заступника. Але через добу мені намагалися вручити трудову книжку. Оскільки я ще є і членом виконкому, а формування виконкому — абсолютна прерогатива міської ради, тому я чекаю на реакцію депутатів. Крім того, членом виконкому мене делегувала політична сила — Народний Союз „Наша Україна”. Коли міський голова говорить, що він хоче бути залежним тільки від громади міста, то саме представниками цієї громади є депутати міської ради. І з ними будь-який міський голова зобов’язаний рахуватися.
Роботу, яку я зараз виконую, не означає, що я згодився з незаконним звільненням. Але на представленні мене колективу “Водотеплосервісу” я пообіцяв, що працюватиму чесно і добросовісно.
Василь Петрів, який залишився на своїй посаді — заступника міського голови з питань будівництва, звісно, до суду йти не збирається. „Я поновлений на роботі і є єдиним затвердженим міською радою заступником міського голови. Тому предмету для судового позову немає”, — повідомив Василь Петрів.
Олександр Челядин, який два тижні тому був заступником з гуманітарних питань, а тепер став заступником з економіки, також до суду йти не збирається. „Ми з міським головою знайшли порозуміння і у нас нормальні відносини. Мене все влаштовує”, — сказав Олександр Іванович.
До речі, Ігореві Очкуру та Степану Різнику днями зателефонували з міської ради і запропонували повернути службові телефони, які свого часу отримали усі заступники міського голови.
Ватикан: коли час зупинився