Наші у Донецьку

За тиждень до дострокових виборів 1600 осіб з нашої області вирушили на схід України, щоб там у виборчих комісіях представляти виборчий Блок „Наша Україна — Народна самооборона” та попередити можливі фальсифікації результатів народного волевиявлення.
Переглядів: 451

Серед членів делегації були також 71 особа з Калуського району та 44 жителів Калуша.
За словами голови виборчого блоку „Наша Україна — Народна самооборона” у Калуському районі Василя Прокопіва, присутність у виборчих комісіях представників помаранчевих дало свій результат: принаймні, активність донеччан у виборчому процесі зафіксували на рівні 50-70%, у той час, як на минулих виборах явка сягала 90%. Це побіжно може свідчити про те, що були попереджені фальсифікації із виборчими бюлетенями. Особливих фактів фальшування результатів виборів наші краяни не помітили.
За деякими даними, трапився тільки один інцидент на одній із донецьких дільниць. Так, у складі обласної делегації на схід поїхали дві доньки Болехівського міського голови. Вони обоє перебували на одній виборчій дільниці і відмовилися підписати неправдивий протокол. Їм почали погрожувати і їхній батько практично відразу вилетів до Донецька. Проте ще до того, як він прибув на місце події, дівчата зв’язалися із Донецьким обласним виборчим штабом НУНС, який очолює наш земляк Зіновій Шкутяк, і конфлікт було вичерпано.
Самі учасники делегації відзначають позитивну тенденцію поїздки: російськомовний Донецьк нормально їх сприйняв, обійшлося без сутичок на кшталт „східняки-бандерівці”. На дільницях також працювалося злагоджено. Проте є й негативні моменти.
— Я перебував на виборчій дільниці Ворошиловського району Донецької області, — розповідає учасник поїздки Володимир Барнич. — На минулих виборах тут були зафіксовані значні порушення виборчого процесу. Цього разу все відбулося згідно Закону. Нас позитивно сприйняли у Донецьку. Щоправда, проживали ми у одному із найбільш небезпечних районів. Проте все обійшлося.
Однак сама організація перебування членів делегації, зазначає Володимир Барнич, далека до ідеальних і навіть бажаних умов. Так, партія оплатила своїм делегатам проживання у гуртожитку з вівторка до неділі. У суботу після обіду, вийшовши на дільниці, представники помаранчевої команди не мали ані куди повернутися, щоб відпочити, ані де здійснити елементарні гігієнічні процедури. Делегати також відзначають погане забезпечення транспортом безпосередньо на місці, проблеми із харчуванням (за власний кошт. — Авт.) та навіть деяку байдужість до їхніх проблем, які доводилося вирішувати самотужки. Тобто відчувався односторонній процес: люди — для партії. Зв’язок „партія — для людей” був менш відчутний.