НРУ+УНП: розкол чи об’єднання?

19 травня у Києві відбувся позачерговий з’їзд Народного руху України, під час якого було оголошено про злиття двох партій — НРУ та УНП. Більшістю голосів делегати XXII з’їзду НРУ прийняли рішення про об’єднання з Українською Народною партією.
Цій події передувала партійна конференція НРУ, на якій були оголошені причини об’єднавчих процесів. Так, за словами голови Львівської обласної організації НРУ Андрія Корната, в Україні потрібно сформувати єдину платформу націонал-патріотичних сил.

— Остання акція опозиції у Львові довела, що у це середовище неможливо потрапити іншим опозиційним партіям, адже представників НРУ не хотіли бачити на віче “Вставай, Україно!”, не хотіли й давати слово нашому голові партії Василю Куйбіді. Водночас, “Свобода”, УДАР, “Батьківщина”, “Фронт змін” “з’їдають” один одного внутрішніми чварами і досі не змогли визначитись, хто буде єдиним кандидатом у президенти, — наголосив Андрій Корнат.

На конференцію запрошували також і представників партій “Україна Соборна” та “Наша Україна”, однак ті — не прийшли. А присутні представники КУНу та УРП заявили про свою неготовність до об’єднання ціною зникнення партій. Пояснили своє рішення й відмінностями у програмах.

Натомість, за об’єднання НРУ та УНП у єдину партію проголосували 333 із 382 делегатів XIV з’їзду Української народної партії. УНП ухвалила, що об’єднання має відбуватися на паритетних засадах, а лідер УНП Юрій Костенко зняв свою кандидатуру з переліку претендентів на посаду голови об’єднаної партії. Відтак, делегати з’їзду підтримали на цю посаду кандидатуру голови Руху Василя Куйбіди. Першим заступником голови нової партії “РУХ” обрано в. о. глави УНП Івана Зайця. Керівний орган об’єднаної партії створений із представників обох партій за принципом 50:50. Згідно з підписаними угодами між керівництвами партій, всі члени УНП і НРУ пройдуть перереєстрацію. Як заявив Василь Куйбіда, нині українське законодавство не передбачає можливості класичного об’єднання партій. Тому УНП прийняла рішення припинити діяльність шляхом реорганізації та вливання у НРУ на базі його статуту.

Результатами об’єднання НРУ та УНП стали: зміна назви партії (на Українська народна партія РУХ), внесення змін до статуту НРУ, з якого прибрали усі згадки про В’ячеслава Чорновола та співпрацю з “Молодим народним рухом”.

ХТО НЕЗГІДНИЙ?

Одразу по об’єднанні з’явилося чимало критиків, причому — з боку прибічників НРУ. Багато “рухівців” заявили про своє несприйняття об’єднавчих процесів, оскільки УНП “скомпрометувала себе співпрацею із Партією регіонів”.

Голови кількох місцевих організацій НРУ засудили таке об’єднання. Вони вважають, що це ніщо інше, як “технологія розколу опозиційних сил”.

У свою чергу, голова Рівненської обласної партійної організації НРУ Валентин Королюк повідомив, що голови 7 обласних організацій відмовились визнавати об’єднання. Це Рівненська, Київська (очолює екс-міський голова Калуша Роман Сушко. — Авт.), Волинська, Черкаська, Сумська, Херсонська обласні та Київська міська організації Народного руху України. Вони також оприлюднили заяву, у якій закликали усіх справжніх рухівців не допомагати горе-політикам “через псевдооб’єднання розколювати демократичні сили”.

За деякими даними, за демаршем обласних організацій Руху стоїть обіцянка об’єднатися з “Батьківщиною”, за списками і за підтримки якої троє членів НРУ — Борис Тарасюк, Олександр Чорноволенко та Валентин Кирилюк — пройшли у ВР. Невдоволені низьким представництвом у парламенті, члени НРУ обрали новим головою партії Василя Куйбіду (замість Бориса Тарасюка. — Авт.). Народні депутати, які до обрання у ВР були членами НРУ, зараз відстоюють подальше зближення Руху з “Батьківщиною”.

Визнавати об’єднання відмовилося і молодіжне крило НРУ — ВГО “Молодий народний рух”.

— Враховуючи неприйнятні умови об’єднання НРУ з УНП Молодий народний рух залишається єдиним носієм ідей В’ячеслава Чорновола та діятиме, як самостійна громадська організація! — ідеться в ухвалі, яку підписав голова цієї громадської організації Сергій Воронов.
У мережі інтернет з’явилися світлини, на яких зафіксовано переїзд “рухівської молодіжки” в інше офісне приміщення. Рішення ВГО “Молодий народний рух” не підтримала Львівська обласна організація.

КАЛУШ: УСЕ СПОКІЙНО?

Політична ситуація у Калуші наразі більш-менш стабільна. За словами голови міської організації НРУ Володимира Тимківа, перед з’їздом у Калуші відбулася конференція, яка ухвалила пропозиції на з’їзд. Так, калуські “рухівці” пропонували провести люстрацію членів УНП щодо співпраці із провладною партією та причетність до розколу Руху; не змінювати назву партії, політичну лінію, Статут; співпрацювати із об’єднаною опозицією до президентських виборів 2015 року; продовжити співпрацю із МГО “Молодий рух”.

Схожа ухвала була прийнята і на обласній конференції. Однак, попри те, що у з’їзді взяв участь 21 делегат від Івано-Франківської області, практично жодна із пропозицій не була взята до уваги.

Нині калуські “рухівці” очікують, як розвиватиметься ситуація.

— Ми мали інше бачення на це об’єднання. Але… Поживемо-побачимо, — каже Володимир Тимків. — Після з’їзду я збирав Раду Калуської міської організації НРУ, на якій ми обговорили ситуацію. Наразі більшість із представників Ради (до Ради входять 27 осіб. — Авт.) висловилися про те, що перереєстрацію — пройдуть. Проте, скільки із загальної кількості міських “рухівців” (міська організація налічує 400 осіб. — Авт.) продовжить своє членство у партії, наразі не знаю.

Головний “рухівець” міста повідомив, що міська організація не припинятиме співпрацю із молодіжним крилом Народного руху.

— Не думаю, що у нашій співпраці щось зміниться, — запевнив Володимир Тимків.

Між тим, місцеві УНПісти вважають об’єднання позитивним кроком:

— Я повністю підтримую об’єднання УНП із Рухом і не розумію, чому цього не було зроблено ще кілька років тому? — каже голова Калуської міської організації УНП Євген Савчук. — У глибині душі рядові партійці завжди прагнули такого об’єднання, проте, на заваді, мабуть, стояли чиїсь амбіції. Якби такий крок зробили раніше, то і позиції Руху зараз були б сильнішими. А так нішу НРУ зайняла “Свобода”. Гляньте, який сильний “УДАР” на Західній Україні, хоча нічого спільного із правими ідеями він не має.
Об’єднавшись із Рухом, УНП посилила його. Тепер ми можемо скласти конкуренцію тій же “Свободі” й іншим політичним силам.

Олег САВКА, голова обласного осередку ГО “Молодий народний рух”:

— Попередній Голова НРУ Борис Тарасюк вбачав єдиноможливим шляхом розвитку партії її тісну співпрацю з трьома нині вже парламентськими опозиційними силами, у першу чергу — з ОО “Батьківщина”. Після зміни лідера — змінився і курс. Василь Куйбіда має візію 4-ї опозиційної політсили, яка зуміє об’єднати всі позапарламентські партії та партійки + націонал-патріотичні ГО.  Але, як виявилось, перші ж кроки показали, що опозиційність потенційних суб’єктів об’єднавчого процесу — доволі сумнівна. Так, першою охочою об’єднуватись з НРУ партією виявилась УНП, яка утворилася у результаті розколу Руху, набрала популярності шляхом дискредитації В’ячеслава Чорновола, а в останні роки тісно співпрацювала з ПР та разом із Віктором Ющенком критикувала інші опозиційні сили, відтягуючи у них голоси на користь влади. Проте, всупереч позиціям багатьох обласних організацій, З’їзд НРУ прийняв рішення про об’єднання, точніше — відновлення єдності, практично, на умовах УНП.

Що стосується “Молодого народного руху” як окремої юридичної особи і багатолітнього партнера НРУ, то з обранням на посаду голови партії Василя Куйбіди, між ним та головою МНР Іваном Крульком з перших же днів виник гострий конфлікт, у результаті якого Івана було виселено з його кабінету у НРУ та практично відсторонено від керівництва партією. Щоб не втягувати всю “молодіжку” у конфлікт, Іван Крулько приймає рішення піти з посади. 23 березня З’їзд “Молодого народного руху” обирає головою Сергія Воронова. Але тиск з боку партії на голову та очільників обласних осередків продовжувався, а у зв’язку з інтенсивними темпами об’єднання НРУ й УНП — ще більше посилився  Сергія Воронова не допускали на засідання Політради, з партії виключили заступника голови МНР і лідера Дніпропетровського осередку. Тож, після з’їзду МНР приймає рішення вести діяльність окремо від НРУ, залишаючись ГО, що сповідує і пропагує Чорноволові ідеї.

Проте на місці, як на рівні області, так і на рівні міста Калуша, НРУ та МНР все ж планують продовжувати партнерські стосунки як два незалежні один від одного суб’єкти, які можуть мати різні точки зору, проте —  ідеологічно близькі, зі спільною історією.
Щодо мене, то я залишаюсь заступником голови Всеукраїнської ГО “МНР” та головою Івано-Франківського обласного осередку МНР. У зв’язку з цим, із моральних міркувань вважаю недоречним мою присутність у майбутніх керівних органах обласної організації НРУ. Але планую залишитись рядовим “рухівцем”, оскільки не бачу себе в іншій політичній силі.

Тарас СЛУЧИК, політолог:

— Об’єднання УНП та НРУ в Українську народну партію “Рух” на основі рухівського статуту офіційно завершило існування бренду Народного руху України. Адже як впливові політичні партії Рух та УНП зійшли з національної політичної арени ще в 2010 році, а підтвердженням цього стали результати виборів до Парламенту. Адже НРУ отримало лише депутатську групу з трьох парламентарів у фракції ОО “Батьківщина”.

Рівень підтримки обох партій — на рівні статистичної похибки, і як самостійні політичні сили вони можуть розраховувати лише на депутатів у декількох місцевих радах. Нардепи, які є членами НРУ, входять до фракції “Батьківщина” у ВР. Тобто практично інтегровані до об’єднаної опозиції.

Для того, щоб зрозуміти, чи зможе об’єднання цих політичних партій дати імпульс в розвитку опозиції, потрібно виокремити причини їхнього занепаду. Основні три причини такі: неспроможність створювати нові смисли та пропозиції для суспільства, відсутність системи рекрутингу молодих та внутрішні особистісні конфлікти. Чи зможе об’єднання вирішити ці проблеми?  Точно ні. Адже ці проблеми вирішуються впровадженням певних стандартів у політичну структуру (таких, як реальна внутрішньопартійна демократія, фінансова прозорість та рекрутинг активної молоді). А до цього сторони об’єднання не готові, а, отже, не готові змінюватись.

Об’єднання політичних партій, до яких немає довіри та які самі не спроможні запропонувати іншу політику країні, не дасть жодного результату. Об’єднання політичних проектів, які втратили довіру, не підвищить її до створених на їхній базі нових. Тому що потрібно створювати не нові політичні проекти, а інші політичні сили.

Така сама ситуація — із об’єднанням “Фронту змін” та ВО “Батьківщина”: рейтинг нової партії не буде сумою старих. Насправді об’єднання таких великих структур повинно відбуватись спочатку на місцях, а в них — усе навпаки :вожді домовились, а рядових партійців не запитали. Звідси — й те, що керівники різних місцевих організацій покидають партію, та — не узгоджені кандидати. Це переростає у публічні конфлікти.