Насправді, у результаті голосування за голову ради поєдналося непоєднуване: стара провладна система і — ті політич Переговори між політичними силами району тривали навіть напередодні сесії, хоча від виборів минуло понад місяць. Більше того: напередодні вони були особливо напруженими та інтенсивними. У результаті нібито напрацювали документ про об’єднання, який, проте, ніхто не бачив — на відміну від 2010 року, коли із Меморандуму про створення більшості хоча б оприлюднили найбільш “безневинні” шматки.
— Кандидата на голову районної ради БПП висувати не буде. Підтримаємо того, кого висуне партія, яка отримала найбільше мандатів у райраді, — повідомив перед сесією перший заступник голови Калуської РДА, депутат районної ради від БПП Віктор Гільтайчук.
— В обмін на що? Ні на що, задля громади, — запевнив він.
У сесійній залі чулося напруження — навіть не дух суперництва, а, швидше, агресивна невпевненість. Сесію райради відкрили молитвою та благословенням двох священиків.
На початку сесії голова ТВК Галина Розвора оголосила результати виборів до районної ради. Нагадаємо, що за підсумками виборів до Калуської районної ради пройшли вісім політичних сил. Жодна не здобула переконливої більшості, що ускладнило домовленості.
КУН у районній раді здобув сім депутатських мандатів; УНП і ВО “Батьківщина” — по п’ять; УП та БПП “Солідарність” — по чотири; “УКРОП”, ВО “Свобода” та “Авто-Майдан” — по три. Тож, для створення більшості необхідно було сформувати союз із мінімум чотирьох політичних сил.
На початку сесії тимчасову президію очолив Михайло Срібняк. За таке рішення проголосували 23 депутати райради із 34-х присутніх у сесійній залі. Щоправда, районні депутати до кінця не пройшли обряд “ініціації”, тобто, не склали присягу. І не потрібно, бо законом не передбачено, — запевнив Михайло Срібняк. Тож, депутати перейшли до обрання голови райради.
Представник від КУНу вніс кандидатуру депутата райради, заступника голови райради Михайла Срібняка, а “бютівці” — кандидатуру екс-народного депутата Ольги Сікори. При першому голосуванні голоси депутатів розділилися порівну — по 17 за кожного кандидата. Депутати взяли перерву і — пішли радитися. Голову райради обрали лише з другої спроби: 19 депутатів проголосували за Михайла Срібняка. Той — вніс на затвердження сесії райради кандидатуру заступника Віктора Гільтайчука. Депутати — затвердили. Фактично, на цьому розійшлися, хоча сесію не закрили.
ВАРІАЦІЇ І КОНФІГУРАЦІЇ
Політичні гравці продемонстрували досить несподіваний варіант об’єднання. В одній упряжці опинилися провладні УП і БПП, яких хоча номінально можна вважати партіями влади, проте на рівні Калуша вони були опонентами; націоналістичний КУН та “майданівське” утворення — “Авто-Майдан”. Інша сторона — УНП, ВО “Батьківщина”, УКРОП та ВО “Свобода” — фактично, повторила формат більшості в обласній раді.
І хоча голосування за голову районної ради було таємним, проте сам Михайло Срібняк не став приховувати, на які політичні сили опирався.
— Ми вели переговори із БПП та “Авто-Майданом”. Це були “залізні” наші люди. Якщо перший раз хтось не проголосував, то я не вірю, що це вони не проголосували. УП до нас долучилася, — повідомив одразу по сесії новоспечений голова райради.
Відео: ВікнаТБ
Михайла Срібняка не підтримала ВО “Свобода”. Хоча, цілком імовірно, що з трьох депутатів від “Свободи” один таки віддав свій голос за Срібняка. Така ситуація не є дивною. У “Свободі” — жорстка партійна дисципліна, а “свободівці” отримали чітку вказівку “зверху” не блокуватися із партією влади (тобто, як мінімум, із БПП. — Авт.). Але дивна з іншої сторони: у 2010 році начальник відділу освіти Калуської РДА, раніше “кунівець” Михайло Срібняк пройшов до районної ради від ВО “Свобода”.
Тоді “свободівці” також отримали вказівку від обласного лідера партії не об’єднуватися у більшість із УП. Адже, нагадаємо, тоді в обласній раді спалахнув скандал: Українська партія підтримала Партію регіонів. У Калуському районі об’єднання, проте, відбулося. Політичні амбіції та бажання посісти керівну посаду Михайла Срібняка таки переважили. За дружбу з Українською партією він отримав посаду заступника голови районної ради.
Уже на цих місцевих виборах Михайло Срібняк знову повернувся у лави КУНу — можливо, навіть саме через цей випадок. “Свобода”, імовірно, йому такі маніпуляції не пробачила.
Одразу по виборах вимальовувався зовсім інший формат співпраці, а нинішні опоненти навіть мали стати союзниками. За інформацією ”Вікон”, спочатку про політичний союз домовлялися КУН та ВО “Батьківщина”. У первісному варіанті, КУН, хоча і лідирував на виборах у районі, проте був згідний на посаду заступника голови райради, віддаючи “Батьківщині” посаду голови. Михайло Срібняк досить комфортно чувся у кріслі заступника, проте — передумав. Не виключено — під впливом з боку соратників по громадсько-політичній діяльності. Невдовзі по виборах у районі нібито була створена більшість із шести політичних сил — за винятком УНП і УП. Але коли стало питання із розподілом посад, до згоди не дійшли: ні КУН, ні “Батьківщина” не готові були поступитися у своєму прагненні посісти крісло голови райради. Оливи у вогонь додали плітки. Союз розпався, так і не відбувшись.
За кілька днів до сесії районної ради нібито “намалювався” інший політичний формат: УНП, КУН, БПП та “Авто-Майдан”. У цьому випадку на посаду голови районної ради претендував депутат райради, в. о. заступника міського голови Василь Турчин. Імовірно, його команду мали скласти Віктор Гільтайчук від БПП і Михайло Срібняк від КУНу. Проте політичні сили були не впевнені у результативності такого формату політичного союзу.
— Якби ми хотіли двох заступників, я знаю і вірю, що були би певні проблеми. І, швидше за все, нас би подавали до суду. Чи виграли би ми чи ні, я не впевнений. Бо, по суті, у законі говориться, що має бути голова і заступник, — прокоментував уже після сесії “Вікнам” Михайло Срібняк.
Зрештою, доцільність існування посад двох заступників викликає сумніви не вперше. До 2010 року районна рада чудово функціонувала при одному заступнику голови районної ради. А після місцевих виборів 2010-го року довелося “доставити” одне крісло заступника-керуючого справами виконавчого апарату ради.
У 2013 році депутати розділили ці дві посади й у структурі райради з’явилися два “автономні” заступники та — керуючий справами. Згідно із деклараціями за минулий рік, утримання двох заступників райради обійшлося районному бюджету у майже 200 тисяч гривень на рік — включаючи заробітну плату та матеріальну допомогу. Тож, політичні домовленості коштували платникам податків мінімум сотню тисяч гривень на рік.
Імовірно, вже на продовженій сесії райради депутати внесуть зміни до структури і чисельності апарату ради і “скасують” посаду одного заступника.
ФАКТОР БАБІЙ
Наталія Бабій відіграла не останню скрипку у виборчих процесах нової районної ради. Людина Насалика, вона, найпевніше, зробила немало, щоб усунути невигідних їй людей. Першим дзвоником стало те, що в. о. заступника міського голови Василь Турчин пішов на вибори у райраду не з провладною УП, яку вважають партією нардепа Ігоря Насалика, а із УНП. Українську партію на виборах очолив заступник голови Калуської РДА Сергій Дудинець. У нову владну команду міського голови Ігоря Матвійчука Василь Турчин не потрапив. Це списували на те, що він має “місію, делеговану народним депутатом”, — очолити районну раду. У такий спосіб двоє людей Насалика — Бабій і Турчин — отримали б усю повноту влади на Калущині. Невідомо, як складалися стосунки Василя Турчина і Наталії Бабій, коли вони працювали у команді міського голови Ігоря Насалика. Але тоді вони мусили співпрацювати. Як самостійні гравці спільної мови не знайшли. Голові РДА все ж було вигідніше “поставити” на Михайла Срібняка. А Василь Турчин змушений був шукати інших союзників.
Відео: ВікнаТБ
Так, під час сесії кидалося увічі, що Василь Турчин працював в унісон із Ольгою Сікорою, а УНП підтримала її при голосуванні. Швидше за все, якби Сікора перемогла, Василь Турчин отримав би посаду заступника голови Калуської районної ради. І це для нього був би кращий варіант. За інформацією “Вікон”, у Калуському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження, у якому фігурує ім’я Василя Турчина. Справа — п’ятирічної давності, однак, така пляма на службовій репутації перекрила посадовцю шлях до владної команди міста і стала на заваді обранню на посаду голови райради. Адже посадовець такого рівня має пройти спецперевірку. Можливо, саме безвихідь підштовхнула Василя Турчина до союзу із Ольгою Сікорою. Бо як інакше можна пояснити співпрацю людей, які уже кілька років поспіль ведуть гостру публічну дискусію? Так, Ольга Сікора не раз закидала Василеві Турчину брак спеціальної освіти на посаді заступника з медицини, дорікала неякісними медикаментами, які постачаються у Калуську ЦРЛ за програмою безкоштовної медицини. І не виключено, саме Ольга Сікора доклала руку до зняття Василя Турчина з виборів у 2010 році. Той, взамін, платив тією ж монетою, що й уся команда тоді міського голови Ігоря Насалика, — щирою нелюбов’ю.
У результаті виборів голови райради Наталія Бабій отримала частку контролю над процесами у райраді і заразом позбулася “нелюбого” їй першого заступника. Так, Віктор Гільтайчук — “нав’язаний” голові РДА з області заступник. Наталія Бабій, прийшовши на посаду, так і не змогла сформувати власну команду: Сергій Дудинець — також не її кандидатура, яка дісталася їй “у спадок” від попереднього голови. Нині, запевняє Наталія Бабій, про кандидата на вакантне місце ще не думала — ніколи було.
— Ніяких кандидатур на цю посаду у мене ще немає. Тим більше, якщо зранку починалася сесія і були якісь плани, то після першого голосування вся увага була сконцентрована на іншому, — наполягала вона.
Тому, чи претендуватиме на це місце начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник, про що йшлося раніше, наразі невідомо.
Зрештою, посада заступника голови РДА могла бути і предметом торгів у результаті домовленостей. Якщо розглянути формат утвореної більшості, кожна політична сила щось отримала у результаті голосування: КУН — голову райради, БПП — заступника, УП (а, фактично, Наталія Бабій. — Авт.) — велику частку впливу. А що дісталося “Авто-Майдану”? У кулуарах “автомайданівці” заперечили, що претендуватимуть на посаду заступника голови Калуської РДА.
— Ми обов’язково відкриємо відділ інвестицій і проектів, — тим часом заявив на сесії райради Михайло Срібняк.
Вибори голови районної ради можна вважати вибором без вибору. У принципі, прагнучи щось змінити, інші політичні сили у районі могли боротися за посаду не заради самої посади, а заради справжніх якісних змін.
Насправді, у результаті голосування за голову ради поєдналося непоєднуване: стара провладна система і — ті політичні сили, які місяцями на Майдані декларували гасла про її усунення. Помирилися — на посадах.
Навряд чи Михайло Срібняк буде самостійним у своїх рішеннях. Більшість бюджетників у лавах районних депутатів від КУНу дають підстави сумніватися й у самостійності цієї політичної сили. А Михайлові Срібняку, як мінімум, зараз доведеться вирішувати ще й ті життєво необхідні для району питання, до яких раніше він не мав стосунку. А ще ж треба “борги” віддавати.