| Фото: Фото з сайту dt.ua ВІКТОР ШЕВЧЕНКО: ГРОШІ Є
Віктор Шевченко в ОВК після виборів. Його команда заявила про те, що є вказівка фальсифікувати результати виборів, адже ЦВК оприлюднила результати підрахунку 96,38% протоколів по Калушу і “завмерла” на добу.
Віктор Шевченко — брат народного депутата Олександра Шевченка, член політсили «УКРОП». Сам Віктор Шевченко — людина, чужа для округу, - інформують ”Вікна” із посиланням на ”Ні корупції!”. Плюс цього — відсутність компромату як такого, якщо не рахувати політичну та бізнес-прив’язку до відомого олігарха Ігоря Коломойського. Мінус — практично повний інформаційний вакуум про кандидата до старту виборчої кампанії.
Брат кандидата — Олександр Шевченко — став народним депутатом у 2014 році по виборчому окрузі №83 (з центром у м. Івано-Франківськ). Торік змагався за посаду міського голови Івано-Франківська із народним депутатом Ігорем Насаликом. Насалик вийшов у другий тур, Шевченко — ні. Звідси — початок великого не тільки політичного, але й особистого протистояння.
Віктор Шевченко копіював на виборах у Калуші виборчі технології старшого брата. З відкритих джерел відомо, що за останні чотири роки, в благодійних проектах від ТК «Буковель» та особисто Олександра Шевченка було задіяно більше 60 000 осіб. Однією з соціальних програм є безкоштовні поїдки на «Буковель». Досі — лише для франківців. А з початком виборчої компанії така розкіш стала доступною і для мешканців Калуського округу. Із Калущини, Рогатинщини та Галицького району щодня на «Буковель» курсували десятки автобусів. Подейкують, навіть у «день тиші».
Попри те, що франківчани у рази довше користуються «соціальними» програмами від Шевченка, він не пройшов навіть до другого туру на виборах міського голови Івано-Франківська. А Калущину підкорив з першого разу — і не лише безкоштовними туристичними поїздками та безкоштовними концертами та частуваннями у селах Калуського району. Команда Шевченка діяла досить злагоджено, працюючи на різних «фронтах»: попри те, що у Калуші Віктор Шевченко не вивісив жодного біг-борда (не від браку коштів звісно, а, швидше, від браку рекламних площ. — Авт.), агтіаційна компанія рухалася повним ходом і — різносторонньо. Так, раптом, завдяки таксистам, почали ширитися чутки, що всі дороги у місті ремонтує Шевченко. Про кандидата почали говорити на вулицях, у громадському транспорті, у кафе. На центральному телеканалі один за одним з’явилися два компрометуючих сюжети про міністра енергетики й вугільної промисловості Ігоря Насалика — брата головного конкурента Шевченка на виборах Сергія Насалика.
На Калуш виборча кампанія Шевченка вплинула менше. А от села мотивували свій вибір по-різному: хтось голосував із вдячності або обов’язку «бути вдячним»; комусь було байдуже до результатів виборів, а «цей хоч у Буковель відвіз». Були й такі, що просто злякався «бути покараним» чи «отримати рахунок» за відпочинок. Імовірно, результат Віктора Шевченка — це відображення не лише вподобань виборців: різноманітних технологій у день виборів ніхто не відміняв.
За даними штабу Віктора Шевченка, рейтинг кандидата на початок виборчої кампанії становив 2,7%. При цьому майже половина виборців готові були голосувати за Насалика. Вдалі виборчі ходи, соціологія, широка мережа агітаторів та «соціальна» програма наростили рейтинг Віктора Шевченка увосьмеро.
Інфографіка Василя Завалка
Як безкоштовні туристичні поїздки, так і безкоштовні концерти можна розглядати як непрямий підкуп виборців. Але, на диво, на це чомусь не зреагувавали ні правоохоронці, ні — суперники. Так, «атовці» фактично зірвали агітаційну компанію Надії Савченко на користь кандидата Ольги Сікори. Але повністю проігнорували «благодійні програми» Віктора Шевченка, Володимира Цвіля, Миколи Гошоського. Не зреагував на це і Сергій Насалик.
СЕРГІЙ НАСАЛИК: ЗАВЕРШЕННЯ ЕПОХИ НАСАЛИКА У КАЛУШІ
Сергій Насалик із заступником Миколою Шинкарем та секретарем Рогатинської міської ради Галиною Богун
Сергій Насалик — висуванець від БПП «Солідарність», брат міністра енергетики й вугільної промисловості, екс-народного депутата і колишнього міського голови Калуша Ігоря Насалика. Поразка Сергія Насалика є, насамперед, особистою поразкою Ігоря Насалика. І щоб зрозуміти її глибину, варто згадати роль Ігоря Насалика для Калуша.
У 2006 році він став калуським міським головою і займав цю посаду до 2014 року — поки не був обраний народним депутатом.
До 2006 року Ігор Насалик двічі ставав народним депутатом по Калуському виборчому округу: вперше — у 1998 році, коли вдвічі обігнав найближчого конкурента. Вдруге — у 2002 році, коли Ігор Насалик здобув найвищий результат в області, а найближчого конкурента випередив у понад 12 разів. Далі: у 2006 році на виборах міського голови Ігор Насалик вдвічі обігнав найближчого конкурента Ігоря Очкура; у 2010 році 90% калушан, які прийшли на вибори, віддали Насалику свої голоси; у 2014 році на виборах до Верховної Ради Ігор Насалик отримав підтримку половини виборців, відірвавшись від найближчого конкурента втричі.
Що не спрацювало зараз? Звісно, балотувався не сам Ігор Насалик а — його молодший брат Сергій Насалик, який впізнаваний на Рогатинщині, адже роками веде там свій бізнес та є міським головою Рогатина, але абсолютно невідомий для Калущини. Сергій Насалик практично не світився у Калуші за мерства старшого брата. Проте, якщо прослідкувати політичну та громадську діяльність Сергія Насалика, відчувається синхронність із діяльністю старшого брата. Так, Сергій Насалик був задіяний у більшості проектів брата — він до 2015 року був уповноваженою особою Рогатинської районної організації УП, був у співзасновниках Рогатинської районної організації політичної партії «ЕКО+25%» (політичний проект, за участі якого Ігор Насалик у 2006 році намагався потрапити до Верховної Ради), є співзасновником Рогатинської районної організації ГПО «Голос нації», пішов на вибори від БПП «Солідарність», що також є задумкою Ігоря Насалика.
Дивно, але міністр вдруге наступив на одні і ті ж граблі: так, на виборах міського голови Івано-Франківська торік провладна підтримка, швидше, сприяла його поразці, а не перемозі.
Навряд чи участь у виборах було самостійним рішенням Сергія Насалика: потрібно було зберегти округ. І прізвище мало зіграти для виборця вирішальну роль.
Проте, що не все гладко, сигналізували уже перші агітаційні поїздки Сергія Насалика до Калуша. По-перше, гречка на цих виборах сипалася не з одного мішка і виявилася дієвішою за адмінресурс; по-друге, призначення Ігоря Насалика на посаду міністра супроводжувалося підняттям тарифів і «роттердамським» скандалом, а два сюжети на центральному телеканалі достатньо популяризували «досягнення» новопризначеного міністра. Тому очікувати, що у Калуші Сергія Насалика питатимуть про Рогатин, було не варто. З іншого боку, Сергій Насалик навряд чи міг пояснити виборцям стрибок тарифів та «вугільні» переговори брата з ДНР.
Тактика Ігоря Насалика — розпорошити голоси у Калуші, спрацювала проти нього у Рогатині: самовисуванець і хірург-«атовець» Михайло Глагович набрав на Рогатинщині понад 8%. Можливо, ці голоси мали б належати Насалику.
Виборчий штаб Насалика, яким де-факто керував багаторічний учасник і керівник виборчого процесу, заступник міського голови Рогатина та екс-начальник відділу внутрішньої політики Калуської міської ради Микола Шинкар, не продемонстрував вдалого менеджменту. Штаб вів постійну виправдальну тактику і лише множив заяви у відповідь на різні провокації від суперників. Та й агітаційна компанія була не надто вдалою і подекуди навіть суперечливою: почалася гаслом на біг-бордах «не обіцяю того, чого не зможу виконати» і закінчилася обіцянками «невідкладно підвищити вдвічі мінімальну зарплату і пенсію». Образ кандидата був побудований лише навколо вдалого менеджменту у Рогатині.
За усю виборчу кампанію практично не було візуальної прив’язки Сергія Насалика до Ігоря Насалика. Насалик-старший (можливо, за браком часу) абстрагувався від виборчої кампанії брата, а команда Сергія Насалика продемонструвала неспроможність впоратися самотужки. Зрештою, кандидат який вважався фаворитом на початку виборів, мав одну із найменш публічних виборчих кампаній. Принаймні, за усі вибори — жодного ВІП-агітатора. Чи була гречка? Принаймні, не надто публічна.
Сам Ігор Насалик часто вів виборчу кампанію «економ-класу», покладаючись здебільшого на харизму. Економія на фаховій соціології рано чи пізно мала обернутися проти Насалика. На цих виборах не було враховано або ж враховано занадто пізно, що у боротьбу включилися не «свої» місцеві політики, а важковаговики. І діяти «всліпу» по накатаній, але роками не обновлюваній схемі, — занадто мало для перемоги. У виборчій кампанії Насалика було замало і професіоналів, і методів, і креативних ідей, і вдалих агітаційних маневрів. Майстер-клас з піару дав штабу Насалика виборчий штаб Шевченка, зробивши собі гучний піар на ремонті дороги у Рогатині. Загалом, порівнювати виборчу кампанію Сергія Насалика та Віктора Шевченка це ніби порівнювати новітній функціональний комп’ютер із ЕОМ.
ОЛЬГА СІКОРА: VIP-АГІТАТОРИ
Ольга Сікора із Надією Савченко
Екс-народний депутат і кандидат від ВО «Батьківщина» Ольга Сікора мала один із найпотужніших VIP-десантів на свою підтримку. Окрім іменитих партійців, агітувати за неї приїжджала навіть Герой України Надія Савченко. Виборча кампанія Ольги Сікори була побудована у двох напрямках: загальнодержавні месиджі «Батьківщини» про зниження тарифів і внутрішня робота штабу на «дискваліфікацію» опонентів.
В останній момент на окрузі зареєструвалося майже два десятки кандидатів, які вважалися технічними. Політична сила та кандидат від цього відхрестилися, а от члени ДВК, з якими ОВК сконтактувала, дали поживу для роздумів. Така численна «технічна» армія мала забезпечити контроль у дільничних виборчих комісіях. І така технологія була розтиражована на деякі інші виборчі округи, у яких відбувалися вибори.
ВО «Батьківщина» була зацікавлена наростити потужності за рахунок проміжних виборів. Відтак, кандидатам надали не тільки піар-, але й фінансовий супровід.
Імовірно, не без допомоги штабу кандидата на «плюсах» з’явилися кадри переговорів Ігоря Насалика із лідерами ДНР. Це швидше була ситуативна коаліція проти спільного “ворога”.
Приїзд Героя України Надії Савченко на підтримку Ольги Сікори відкривав перед кандидатом колосальні перспективи. Однак, опоненти чуйно пильнували. У результаті агітаційний тур Савченко було зірвано. І – не без участі самої Ольги Сікори, яка не є пластичним політиком, не вміє реагувати на «нештатні ситуації» і просто терпіти не може критику.
Кандидат практично повторила свій результат на виборах 2014 року у Галицькому та Калуському районах, що, зважаючи на кількість кандидатів, також можна вважати досягненням. Також Ольга Сікора наростила результат у Калуші. Може, завдяки тому, що її виборча компанія на загал була досить толерантною, і до неї було залучено чимало політичного бомонду. Загалом, на Калущині за підтримкою виборців Ольга Сікора обігнала Сергія Насалика. Для такого результату виборчому штабу довелося докласти чимало зусиль. І не тільки.
Ігор Насалик є давнім опонентом Ольги Сікори – їхні стосунки загострилися після того, як кандидат перемогла на виборах 2012 року представника від Партії регіонів, якого підтримував Ігор Насалик.
Зазвичай, виборчі кампанії Ольги Сікори побудована на противагу Насалику. Проте на цих виборах прямого опонента у Сікори не було, адже Сергій Насалик «завинив» лише тим, що він є братом Ігоря Насалика і жодного іншого компромату на нього не знайшлося. Офіційного. Бо загалом у Калуші було кілька хвиль компромату на провладного кандидата.
Проти Ольги Сікори працював той факт, що вона вже була народним депутатом і за цей час встигла відзначитися у кількох гучних скандалах, зокрема, була спіймана на кнопкодавстві. Її виборчим кампанія хронічно і критично бракує позитиву і розширення кругозору.
МИКОЛА ГОШОВСЬКИЙ: ГРОШІ Є-2
Микола Гошовський викликав до себе посилену увагу “ОПОРИ”
Несподівано одразу після лідерів виборчих перегонів розташувався кандидат від політичної партії «ПАТРІОТ» Микола Гошовський. Він працював прокурором Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької та Львівської областей. У 2014 році був звільнений з роботи з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» та із забороною займати посаду упродовж десяти років. На виборах його виборчим штабом керували люди, які керували штабом Партії регіонів у 2012 році.
Микола Гошовський родом із Довгого Войнилова. У Калуському, Рогатинському, Галицькому районах розташувався на третьому місці. Здав позиції лише у Калуші, тому у загальному рейтингу – четвертий. Звідки такий результат у невідомого широкому загалу прокурора, який, до того ж, звільнений з посади через люстрацію? Микола Гошовський не вів гучної публічної кампанії, вміру світився у медіа, не замовляв біг-бордів. Кандидат обрав старі, але перевірені не одними виборчими кампаніями методи. Так, у тиждень, який передував виборам, громадянська мережа «ОПОРА» звернулася до правоохоронців із клопотанням перевірити факти підкупу виборців зі сторони кандидата.
Крім того, кандидат активно працював із церквами, зокрема, дарував храмам Калущини мощі святих. А в день виборів Микола Гошовський зробив (або пообіцяв зробити) масову пожертву на храми Калуського району. У церквах священики дякували щедрому жертводавцю, вкладаючи у вуха виборцям потрібну інформацію. Після церкви, як ведеться, прихожани прямують на виборчі дільниці.
Цікаво, що як Шевченко, так і Гошовський не потрапили у фаворити у вподобаннях виборців Калуша. Очевидно, міські і сільські виборці різняться менталітетом.
ОКСАНА ТЕБЕШЕВСЬКА: РЕЗУЛЬТАТ ЯК ЗАКОНОМІРНІСТЬ?
Оксана Тебешевська — постійний учасник громадських зібрань у Калуші і Калуському районі. На відкритті меморіалу загиблим воїнам УПА на Височанці
Кандидат від ВО «Свобода», депутат обласної ради Оксана Тебешевська на виборах набрала приблизно той результат, який від неї очікували. Ще коли політичні лідери «Свободи» Олег Тягнибок та Руслан Кошулинський не стали учасниками виборів, стало зрозуміло, що політична сила відмовилася від боротьби за округ. Проте сама Оксана Тебешевська провела колосальну як на її політичні і фінансові можливості роботу: вона провела численні зустрічі із виборцями, не покладаючись на те, що її «витягне» політичний бренд. Бренд, до речі, «підсобив»: агітувати за Оксану Тебешевську приїхав лідер «Свободи» Олег Тягнибок. Хоча, можливо, якби його приїзд був спланований ближче до виборів, і мав вигляд турне, а не разової акції, то і результат міг бути трохи вагоміший.
Оксана Тебешевська приблизно повторила результат «Свободи» на окрузі на позачергових виборах у 2014 році.
ВІДКРИТТЯ ВИБОРІВ
Відкриттям виборів став кандидат від «Сили людей» Андріан Волгін. «Атовець» і юрист за фахом, Андріан Волгін, проте, є парашутистом на окрузі: кандидат — з Івано-Франківська і є депутатом Івано-Франківської міської ради. У Калуші мало кому відомий до виборів Волгін здобув четвертий результат, а в Калуському районі — шостий, розташувавшись відразу за Сергієм Насаликом.
Боєць “Донбасу” Андріан Волгін, який пройшов “Іловайський котел” та полон сепаратистів, повернувся до Івано-Франківська
В Андріана Волгіна була скромна виборча кампанія, але потужна підтримка автовців. Команда ретельно відпрацювала вибори, зустрічаючись із виборцями на вулицях, у дворах та на підприємствах.
Олег Савка від НРУ у загальному рейтингу посів сьоме місце, проте підтримка калушан вивела його на третю позицію у місті. Команда Олега Савки складалася, здебільшого, із молодіжного «рухівського» крила, а «рухівська» молодіжна ГО є однією із найбільш дієвих у Калуші.
Наприкінці 2013 року молодь спалила на віче портрет Януковича. Правоохоронці відркрили щодо Олега Савки (перший зліва) та студента Віктора Величковського кримінальне провадження. Під тиском громади та слідами перемоги Майдану справу – закрили.
Спочатку Олега Савку розглядали як одного із технічних кандидатів Ігоря Насалика. Проте компрометуючі публікації, які перед виборами поширював штаб Насалика, спростував такі припущення. Сама виборча кампанія Олега Савки була не настільки скромною, як торік на місцевих виборах. Проте й не відзначалася помпезністю. Акцент виборчий штаб поставив на методи, якими «рухівці» діють із виборів у вибори — максимум «живого» спілкування з виборцями. Плюс — «елітні» агітатори.
Напередодні виборів у Калуші з’явилися агітки про ”релігійного мракобіса” Савку, який “рветься до влади”. Це підтвердило, що опоненти сприймають кандидата як реального суперника.
Проте, результат Олега Савки порівняно із результатом НРУ на минулорічних місцевих виборах не має вираженої тенденці до зростання. На місцевих виборах у міській організації НРУ відбувся “переворот” зі зміною “старих” облич на нові. Нова команда мусить нарощувати політичні м’язи.
АУТСАЙДЕРИ
Анжела Яровата від Радикальної партії Олега Ляшка набрала більше, ніж самовисуванець Володимир Цвіль — один із кандидатів, які відзначилися «гречкою».
Анжела Яровата з Олегом Ляшком. Ляшко до Калуша так і не приїхав. Хоча – обіцяв навідатися згодом
Анжелу Яровату розглядали як кандидата, яка має згуртувати навколо себе найбільш радикальний електорат і, можливо, відняти голоси в Ольги Сікори. Калушани за своїми політичними уподобаннями не включили радикального кандидата навіть у першу десятку. У Калуському районі Яровата у рейтингу — дев’ята. Тут варто згадати про вила, які роздавали селянам, і концерт відомого гурту у Калуші, який відбувся у спеку і зібрав мінімум глядачів. За Анжелу агітували народні депутати, але Ляшко — не приїхав.
Виборча кампанія само висуванця Святослава Кавінського була «хвилеподібною»: кандидат стартував задовго до виборів, потім — затих і — знову відновив діяльність. До виборця про себе доніс занадто мало, а біг-борди містили на всім зрозумілі месиджі. Хоча Святослав Кавінський є калушанином, проте багато років проживав у Криму.
Напис на біг-боді “Іду на ви” деякі виборці трактували як “Іду на вибори”.
Самовисуванець Олег Нижник і Роман Король, якого висунула політична партія «УНА-УНСО», набрали приблизно порівну. Обоє мали по кілька біг-бордів у Калуші, а виборча кампанія якщо і була, то дуже непомітна.
Олег Нижник очолює Центр здоров’я населення “спорт для всіх”. Центр організовує поїздки у гори та змагання у міських дворах
Виборчої кампанії Романа Короля (зліва) у Калуші ніхто не помітив
Висуванець від Республіканської партії, інформаційний аналітик Ігор Ткач не набрав і відсотка. Кандидат вів майже виключно медійну виборчу кампанію. Ігор Ткач гостро критикував Насалика, Сікору, Гошовського, Яровату. Віктора Шевченка вважав технічним кандидатом.
Ігор Ткач на виборах у Калуші
Для Ігоря Насалика результати виборів є подвійною поразкою. Адже вже незабаром можна очікувати переділу політичної шахівниці, а наступні місцеві вибори можуть взагалі вибити у нього з рук важелі впливу у місті. Це критично для Насалика, адже виведення Калуської ТЕЦ зі структури “Укрінтеренерго”, міжнародні півмільярдні кредити для Калуша свідчать про те, що Ігор Насалик зі своїми проектами тільки розвернувся. Повернути округ буде надважким завданням — потяг пішов.
P.S. Участь у проміжних виборах до Верховної Ради взяли 37 кандидатів — самовисуванців і представників різних політичних сил. Було проаналізовано результат тих, хто набрав більше 1%.
