Реконструкція центральної частини Калуша: плани і проблеми

Планам про те, що основні роботи з реконструкції (принаймні, в центральній частині міста) були закінчені ще цього року, не судилося збутися. Через брак фінансування поки що не вдається здійснити задумане на площі Героїв. Звичайно, ніхто не заперечуватиме проти того, аби Калуш справді набув рис чистого і доглянутого європейського містечка. Питання в іншому: чи на часі була реконструкція?
Переглядів: 596

Адже ні для кого не секрет, що місто живе в стані хронічної нестачі коштів. Бідує медицина, освіта, ледве зводять кінці з кінцями комунальники. Резонно припустити, що гроші, які вже витратили на ретушування фасадів та укладку недешевої бруківки, можна було б витратити краще. Наприклад, на поліпшення якості житлово-комунальних послуг. Ніхто ж не починатиме робити ремонт у своїй квартирі, не маючи грошей навіть на продукти…
Отож, чи треба Калушу реконструкція, яка просувається з такими труднощами?
Проблеми реконструкції центру Калуша цього тижня обговорювали на „круглому” столі в редакції газети „Вікна” (див. фото). В обговоренні взяли участь: заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів, в.о. головного архітектора Калуша Петро Пострильоний, депутати міської ради: Дмитро Кобилецький, Володимир Кузик (директор фірми „Добробут”, яка здійснює роботи по реконструкції), Надія Старцун та голова депутатської фракції „Наше місто” Михайло Стечак. Участь „в круглому столі” взяли також журналісти усіх місцевих засобів масової інформації. Розмова вийшла цікавою і змістовною.

Оксана Гузинець-Мудрик, головний редактор газети „Вікна”, ведуча „круглого столу”:
— Не тільки Калуш, а й усі міста та містечка нашого краю, як правило, мають кількастолітню історію. Відповідно і центральна частина більшості наших міст належить до забудови початку минулого, а часто й позаминулого століть. Звичайно, що будівлі з такою поважною історією треба або зносити, або серйозно укріплювати та реставрувати (повідомлення про те, що в тому чи іншому місті завалився столітній будинок, на жаль, з’являються з завидною постійністю). Та не тільки ця обставина змушує почати серйозні роботи з відновлення. Сьогодні ще й дуже актуальним є збереження історичної своєрідності населених пунктів: перед тим, як щось планувати, архітектори майбутніх перетворень, детально вивчають архівні фотографії та свідчення очевидців для того, щоб максимально точно відтворити давню атмосферу міст. Буває, й відновити втрачене призначення будинків. Для прикладу наведу ідею про можливість перенесення служб міської ради до відновленої Ратуші.
Відомо, що на Івано-Франківщині було розроблено план, згідно з яким, починаючи з 1998 року, мала проводитися планомірна і поступова реконструкція міст області. Почали того ж року з історичного Галича. Тут зробили все: починаючи з заміни старих інженерних та транспортних комунікацій і завершуючи спорудженням дзвіниці та встановленням пам’ятника Данилу Галицькому. Наступним естафету реконструкції підхопив Рогатин, де також повністю „зробили” центральну площу міста і прилеглі вулиці історичного ядра. Далі, в 2000 році, реконструкція перекинулася на Коломию, а в наступні роки ремонтники взялися і за обласний центр. В Івано-Франківську відреставрували практично всі будівлі центру, площі та майдани. Згідно з комплексною програмою регенерації (або відновлення) та благоустрою історичних населених місць в області передбачено цілий комплекс робіт в Болехові, Тлумачі, Долині та інших містах, серед яких і Калуш.
Сподіваючись на підтримку області (а її перед тим отримали і Галич, і Коломия, і Рожнятів, і Долина…), за реконструкцію минулого року взявся і Калуш. Планувалося, що центр і прилеглі вулиці приведуть до ладу ще до кінця цього року. Але ми бачимо тільки розриту площу Героїв, на якій нічого не робиться, і в авральному порядку (до Дня незалежності) впорядковану вулицю Бандери. Та й там, за бажання, можна знайти недоробки. Ще хочу сказати, що в багатьох калушан викликає сумніви і якість виконаних робіт. Так само, як і те, що громадськість не бачить реальної та прозорої картини використання коштів на реконструкцію. Через підозри у їх надмірному витрачанні шляхом завищення кошторисної вартості тих чи інших робіт вже виникали непорозуміння. Про це писала і наша газета („Чому витрачання грошей міського бюджету є таємницею?” від 2 квітня 2004р.). Ми, зокрема, тоді так і не змогли дізнатися, скільки коштують ліхтарі, встановлені на тій же вулиці Бандери.
Сподіваюся, дещо вдасться прояснити сьогодні на нашому „круглому” столі.

Василь Петрів, заступник міського голови з питань будівництва:
— Думаю, що присутні тут своїми порадами та ідеями допоможуть владі Калуша якнайкраще та ефективніше здійснити задумане.
А предметна реалізація ідеї про відновлювальні роботи в центральній частині нашого міста почалася в 2002 році, коли після виборів, до влади прийшла нова команда керівників на чолі з Романом Сушком. Я сам особисто розробив і написав детальну програму реконструкції Калуша. Цю програму схвалили на сесії, ми планували, що зможемо використати  72 мільйони гривень. Розраховували ми і на допомогу області, і на кошти підприємців. У 2002-2005 роках, згідно із затвердженою програмою, мали реалізувати перший її етап. Далі, до 2010 року, роботи з центру мають переміститися на мікрорайони.
Сама програма — об’ємний документ, куди входять всі розпочаті і вже закінчені об’єкти. Так, в план реконструкції включено і роботи з теплопостачання, будівництва школи, відновлення будівлі Ратуші, ремонт костелу, Народного дому, концертного залу, а також проведення робіт на площі Героїв, вулицях Бандери, Грушевського та Підвальній. До цього ж документу входила реконструкція майбутніх скверів та площ, велика програма з заміни інженерних мереж та щодо заміни дахів. Не обійшли ми увагою і проект озеленення.
В центрі міста заплановано побудувати 22 будинки-вставки у місцях, де вони, згідно з архівними даними, раніше знаходилися. Такі будинки будуть на пл. Героїв, на майдані Шептицького, на вул. Грушевського. Поновлення цих втрачених будівель дасть можливість створити повністю завершений архітектурний ансамбль центральної частини міста.
Фінансування робіт з реконструкції здійснюється, головним чином, з місцевого бюджету, коштами підприємств і окремих підприємців. Саме окремі підприємці, наприклад, займатимуться будівництвом цих самих вставок. На перспективу ще планується забудова на проспекті Лесі Українки та бульварі Незалежності.
Як би там не було, але реалізація програми помалу просувається. На сьогодні вже освоєно близько 36 мільйонів гривень, вкладених в програму з реконструкції. Ця цифра є дуже вагомою. Так, тільки від початку року ми вже освоїли понад 11 мільйонів гривень, а до його кінця маємо довести цю суму до 13 мільйонів.
Об’єм робіт, виконаних від 2002 року в рамках реалізації програми по реконструкції Калуша, вражає. Так, збудовано шість нових котелень, що дозволило перевести на опалення від них 40% міста. Хоча сьогодні багато розмов про недоцільність та неефективність таких котелень, я переконаний, вони місту потрібні. Подивіться, нещодавно до свого джерела тепло- та електропостачання приступив і „ЛУКОР”. Значить, це справді вигідно, тому я не розумію: чому добре по суті діло  хочуть представити, як зле.
Щодо власне центральної частини міста, то минулого року під реконструкцію потрапило 20 житлових будинків. Цього року вже виконано освітлення і тротуар на вул. Бандери. Фактично можна сказати, що нам ще залишилося зробити два будинки і цю вулицю можна буде вважати завершеною. Це приміщення музичної школи та будинок на вул. Бандери, 14.
Окремо зауважу про якість робіт з відновлення. Цьому аспекту ми приділяли чи не головну увагу. Навіть возили наших виконавців по містах, де вже пройшла реконструкція, щоб уникнути різних можливих огріхів. Так, в Коломиї, через зиму після відновлення облетіла керамічна плитка на більшості балконів. Ми цей „досвід” врахували і під плитку обов’язково робили укріплювальні стяжки. Тому зима пройшла, а в нас все нормально.
Для того, аби зробити належну реконструкцію площі Героїв, міська влада звернулася в Львівський лісотехнічний університет, але проект, розроблений львів’янами, ми не схвалили, а реконструкцію розбили на два етапи: озелененням займеться згаданий університет, а конструктивну частину зробимо своїми силами.
Коли закінчимо в центрі, можна вже буде говорити про завершеність певного етапу, тоді перейдемо до робіт на Підвальній, Дзвонарській та Грушевського. На останній вулиці багато аварійних будинків, тому зупинятися і відкладати задумане не можна.
До реконструкції центру Калуша має відношення і будівництво об’їзної дороги.  Є два варіанти: „Височанка — Чорновола” або „Грушевського — Гірника — Церковна — Паркова — Богуна”. У перспективі вул. Бандери планується перетворити у пішохідну зону, а транспорт пустити в об’їзд.
Сьогодні можна говорити, що об’єми робіт з реконструкції щороку зростають. Плануємо їх зберегти і в наступному році. Навіть незважаючи на серйозні проблеми з фінансуванням. В той час, як наш міський бюджет кошти на проведення робіт забезпечує нормально, то цього, на жаль, не можна сказати про бюджети державний та обласний. Свого часу нам обіцяли допомогти, але грошей ми так і не отримали. Наслідком цього стала заборгованість перед будівельними організаціями. І якщо по реконструкції міста ця заборгованість незначна (500-600 тисяч гривень), то по школі та інших об’єктах вона є дуже великою. Так тільки за збудовану школу ми недоотримали 3,5 мільйона гривень. Ясно, що навіть за великого бажання місто таких грошей не знайде. Тому щось прогнозувати за відсутності допомоги з боку області чи держави сьогодні доволі важко.
На закиди в недобросовісному використанні коштів відповім: нещодавно використання коштів на реконструкцію перевіряло контрольно-ревізійне управління. Ніяких порушень не виявили. Та їх і не могло бути. І аби відразу зняти всі питання, додам, що кожен ліхтар на вул. Бандери обійшовся у близько 1500 гривень. Нормальна, як на наш час, ціна.

Дмитро Кобилецький, депутат міської ради:
— Щодо фінансового забезпечення реконструкції міста з міського бюджету, то міська рада мусить постійно збільшувати бюджет розвитку. На початку року він становив 2 мільйони 100 тис. гривень, тепер він вже становить 4 мільйони 900 тис. А грошей все рівно не вистачає. То може взяти за правило: братися за одну роботу, для якої є гроші і яку можна буде довести до кінця. Щоб не було в нашому місті по півроку, а то й більше часу розритих площ (пл. Героїв).
Чи відомо вам, що в Україні діє державна програма, де акцент зроблено на роботах з енергозбереження. Першими мають приводитися до ладу „хрущовки”. Звісно, в нас є набагато старші, аварійні будинки, з яких маємо починати, але треба щось робити і з утеплення, як це вже роблять в Білорусі. Бо згодом таке відношення до реконструкції принесе й економічну вигоду. Варто над цим подумати, замість того, щоб зелені газони в центрі міста нищити.

Василь Петрів:
— Ми маємо тішитися з того, що капіталовкладення в розвиток міста постійно зростають. Існує хибне уявлення, що нібито за рахунок вчителів, медиків, інвалідів та грошей на інші потреби міста ми проводимо масштабні будівельні роботи. Насправді, ми в нікого нічого не відбираємо. Є закон, який забороняє гроші від продажу землі та майна міста витрачати на інші, крім розвитку, потреби. Тобто, майно має відтворювати майно, гроші від приватизації не можна „проїдати”.

Надія Старцун, депутат міської ради:
— Коли в 2002 році приймали програму регенерації Калуша, то, думаю, ніхто не заперечуватиме, що це робилося дещо нав’язливо, авторитарно. Але тоді ще ніхто не думав, що бюджет не виконуватиметься на 50%. Я згідна, що краса нам потрібна, але красивою оболонкою не ліквідувати негаразди, які є  в місті.
З приводу першочерговості потреб городян, то наші виборці вже навіть не пам’ятають, коли в їхніх помешканнях була гаряча вода. Тут багато говорили про реконструкцію мережі тепло- і водопостачання, як і про те, що вони повністю готові до подачі тепла і гарячої води. Але чи зможуть якість робіт з реконструкції, скажімо, водогону, перевірити калушани?
Гадаю, що таку глобальну програму, як план реконструкції, можна було би навіть винести на обговорення громади. В Калуші є достатньо високваліфікованих, технічно грамотних фахівців, які б, можливо, внесли якісь свої пропозиції.

Володимир Кузик, депутат міської ради, головний будівничий:
— Я 25 років працюю на будівництві. Два роки тому ми взялися за реконструкцію, а це треба було зробити ще років десять тому. Навіть незважаючи на нестачу коштів, не можна зупинятися. Бо коней на переправі не міняють. Може навіть робимо не ідеально, але я впевнений, що напрямок правильний. Звичайно, мешканців кожного мікрорайону хвилюють якісь свої проблеми: протікає покрівля, погана дорога чи інші. Свої інші негаразди в мешканців приватного сектору. Але всі калушани мають розуміти: центр міста є його обличчям. Щоб впевнитися в тому, що зроблене справді потрібне, достатньо стати на розі Бандери та Грушевського та подивитися на різницю.
Щодо якості робіт, то я працював (фірма „Добробуд”) і в Івано-Франківську, і в Коломиї. В Калуші робимо не гірше, ніж, наприклад, в обласному центрі.
Петро Пострильоний, в.о. головного архітектора Калуша:
— Під регенерацією в архітектурі розуміють відновлення втраченого. Взагалі, навіть детально вивчивши всі архівні матеріали, первісного вигляду досягти практично неможливо.
Роботи в центрі були актуальними ще й тому, що тут багато будинків в аварійному стані. Якщо би дотепер, наприклад, не зробили будинок навпроти „Галичанки”, він би вже впав. Зрештою, реконструкцію сьогодні роблять багато міст. Якщо облаштовувати центр може навіть Болехів, то чому має чекати Калуш? Я навіть особисто їздив в Жовкву на Львівщині (їхню реконструкцію особливо хвалили). Оздоблення там дійсно прекрасне, бо його робили художники їхньої обласної реставраційної майстерні. Але елементи архітектурні, на мій погляд, недолугі.
Хочу зупинитися на майбутньому площі Героїв, бо вона буде облаштована за моїм проектом. Я виходив з того, що у попередньому вигляді площа не мала нічого цінного, окрім дерев і непрацюючого фонтанчика. У моєму проекті на одній з ним лінії буде зроблено квітники такого ж діаметру, що і фонтан. В центрі будуть сходи, де за потреби зможе розташуватися ансамбль чи хор. Біля квітників розташуються підпірні стінки і лавочки. На другій вищій терасі будуть зелені насадження, скульптури та інші ландшафтні елементи, на зразок альпінаріїв. Дуже хочемо ще зробити більш потужний пам’ятник розстріляним учням торговельної школи. Додам, що у новому варіанті площа Героїв буде оздоблена сучасними матеріалами (граніт, мармур) та вкрита бруківкою. Цікава деталь: виявилося, що метрів за 50 від фонтана стояв ратуш і його контури по периметру буде помічено контрастною бруківкою. Мій проект підтримало 27 депутатів міської ради (із 32, які тоді були присутніми на сесії). Вважаю, він сподобається калушанам.

Михайло Стечак, депутат міської ради, голова фракції „Наше місто”:
— Думаю, що висловлю загальну думку, стверджуючи, що реконструкція — справа хороша і потрібна. Вона вже відбулася в Коломиї, Івано-Франківську та інших містах, де хочуть зберегти архітектурну спадщину. Так само прагнемо зберегти красу історичного Калуша і ми. Прикро тільки, що судячи з відношення до нас в області, ми є пасинками, і ніхто допомагати не хоче. Ми, в свою чергу, маємо брати, що дають, і робити Калуш кращим.
Але в подальшому для того, щоб уникнути конфліктних ситуацій всередині депутатського корпусу та нерозуміння з боку калушан, для яких робиться реконструкція і перед якими ми несемо відповідати за те, що робиться, маємо зробити наші рішення та дії прозорими і доступними. Громада має знати, які роботи плануються в місті, для чого і чим воно все закінчиться… І головне, у що нам обійдеться відновлення, приміром, центру Калуша.