Гніздо пірникоз може плавати на воді, хоча частіше спирається на підводні рослини або дно на мілководді Василь Фіцак виклав у соцмережі світлини з міського озера і зауважив, що варто цінувати те, що маємо поруч:
"Озеро в Калуші. Приємно спостерігати за птахами, тут і спритні пірникози, і цілі сімейства лисок, які невтомно вигодовують потомство. А ще барвами квітне все довкола. Цінуймо те, що маємо поруч!".
Пірникоза або норець (Podiceps) — рід водоплавних птахів родини пірникозових. Маса від 250 г до 1,5 кг. У шлюбному вбранні на голові, а у деяких і на шиї розвиваються різноманітні «вушка»-прикраси, комірці з пір'я, що забарвлені в червоні, коричневі, золотисті або білі кольори. Пірникози подібні за зовнішнім виглядом до гагар, але, на відміну від останніх, у пірникоз немає плавальних перетинок, кожен палець у них має шкірясту лопать.
Пірникози добре плавають і пірнають. Літають досить погано. Свої гнізда влаштовують у заростях надводної рослинності. Гніздо пірникоз може плавати на воді, хоча частіше спирається на підводні рослини або дно на мілководді. Кладка зазвичай складається з 6—8 яєць, забарвлених в один тон. Пташенята виводкові, перший час вони багато часу проводять на спинах своїх батьків. Основна їжа пірникоз — риба, жаби та водні комахи.
Лиска (Fulica atra) — невеликий водоплавний птах родини пастушкових. Лиска поширена на великій території Євразії, Північної Африки і Австралії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах.
Певною прикметою лиски є білий дзьоб і біла шкіряста бляшка на лобі. Лише на південному заході Іспанії і в Марокко можна зустріти інший схожий вид лисок — чубату лиску (Fulica cristata), у якої поверх бляшки є дві червоні шкірясті кульки. У лиски американської бляшка над дзьобом темночервона. Велику частину часу лиска проводить на воді, чим відрізняється від інших пастушкових.
