Льодовий палац ім. Степана Бандери функціонує у місті уже більше двох місяців. І хоча тільки у другій половині лютого споруда була прийнята в експлуатацію, проте калушани уже з початку січня активно випробовують льодову арену. Ковзанярство припало до душі мешканцям міста загалом і представникам влади зокрема. Так, до сьогодні мистецтво катання на льоду уже встигли продемонструвати більшість заступників міського голови включно із Ігорем Насаликом. Останній, щоправда, через нещодавню операцію поки що від піруетів у льодовому палаці утримується.
Зацікавленість мешканців міста до катання на ковзанах стимулювала відсутність оплати за експлуатацію льоду: з обіду і до 20.00 всі бажаючі могли навідатися до Льодового палацу, нічого не сплачуючи. Маєш ковзани — катаєшся досхочу. Якщо ж спорядження відсутнє, то тепер у Льодовому палаці можна скористатися прокатом ковзанів. Ціна години прокату — 10 гривень. Щоправда, заробляє на прокаті не спортивна споруда.
Тим часом, міська влада вирішила виховувати у підростаючого покоління вміння та бажання кататися на ковзанах. Так, усі десятикласники відтепер один раз на тиждень замість традиційної години фізичного виховання матимуть урок ковзанярської підготовки.
— У десятикласників — дві години фізкультури на тиждень, — твердить заступник начальника управління освіти Калуської міської ради Леся Кобзан. — Один урок фізкультури у них буде традиційним, інший — вони проводитимуть на льоду. Сьогодні уже розроблені та затверджені графіки відвідування Льодового палацу школярами. Графік розроблено з розрахунку, щоб учні могли добратися до парку та щоб це не зашкодило навчальному процесу.
У школах міста навчаються 579 учнів десятих класів. За словами в. о. першого заступника міського голови Олександра Челядина, для школярів придбали 50 пар ковзанів. Ще 10-15 пар буде закуплено найближчим часом. Ці ковзани призначені спеціально для учнів, тому прокат їх для інших калушан неможливий. Тренування на льоду проводить хокеїст та футболіст у минулому, працівник стадіону „Хімік” Андрій Романчук спільно зі шкільними вчителями фізкультури.
Уроки ковзанярства не є традиційними: під час такого заняття, до прикладу, не можна схопити двійку чи заробити хороший бал, оскільки вміння кататися на ковзанах не оцінюється. Як і немає спеціально розробленої програми. За словами Андрія Романчука, діти катаються по-різному. Є такі, що впевнено тримаються на ковзанах, а дехто вперше освоює методику катання. Функції інструктора на цьому етапі полягають у тому, щоб насамперед „підтягнути” початківців. Не обходиться без травм: так, учень однієї зі шкіл міста зламав на льоду ногу. Проте школярів до занять на льоду допускають тільки при наявності письмового дозволу від батьків. Для уроку ковзанярства відведено 1,5 години — 30 хвилин на добирання та переодягання, і рівно годину — на катання. Працівники Льодового палацу твердять: години вистачає навіть з лишком, адже потім починають боліти ноги. Щодо школярів, то уроки на льоду для них є святом. Мова не йде про прогули. Навпаки: за словами учнів, у дні, коли за розкладом є урок ковзанярства, явка десятикласників зростає.
— Я став на ковзани вперше минулого вівторка, — розповів учень ЗОШ №5 Михайло Пукіш. — Але зараз уже нормально катаюся. Ці уроки ми не прогулюємо, навпаки — всі йдуть сюди.
У Наталі Климишин ковзани — власні. Десятикласниця зізнається, що і до запровадження уроку приходила до Льодового палацу кататися на ковзанах. І взагалі буває тут досить часто — уже за власний кошт.
На початку будівництва Льодового палацу йшлося про створення при ньому спортивної школи із секціями хокею та фігурного катання. Зараз, за словами начальника управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради Михайла Клима, це питання — не на часі. Головне — забезпечити нормальне функціонування спортивної споруди. Про створення спортивної школи подумають пізніше. У тому числі — і коли бюджетні справи виглядатимуть оптимістичніше.
— Ми обговоримо це питання з управлінням фізичного виховання і спорту ОДА, будемо шукати шляхи співфінансування, — повідомив Михайло Клим. — Мова може йти про суто міську спортивну школу або ж про створення на базі Калуша обласної. Звісно, що при теперішній фінансовій ситуації місту проблематично самостійно утримувати спортивну школу. Тому звертатимемося із листати також до голів обласної ради та ОДА.
Льодовий палац відімкнуть від електроенергії?
2 лютого директором Калуської філії державного управління з реконструкції та будівництва спортивних споруд призначено Євгена Геренду (футбольний суддя, який обслуговує матчі української Прем’єр-ліги. — Авт.). Офіційно адміністрація Льодового палацу представлена тільки директором. Проблема у тому, що споруда досі не перебуває на балансі міста. Тому навіть, якщо у міському бюджеті і передбачені кошти на його фінансування, то схема ще не розроблена. Також виникає сумнів щодо того, чи льодова арена взагалі належатиме місту, адже має статус філії державної структури. Теоретично міська влада зараз не має стосунку ні до формування адміністрації, ні до фінансування її потреб. У ідеалі льодова арена має стати самоокупною. Це — один із принципів її функціонування. Хоча, як запевняє Михайло Клим, маючи таку споруду, місто теж не стоятиме осторонь її фінансування:
— Зараз напрацьовуються схеми фінансової підтримки Льодового палацу. І хоча ця структура мала би бути самоокупною, проте, на мою думку, без дотації з бюджетів різних рівнів льодова арена не зможе функціонувати. Тим більше, зважаючи на політику міського голови щодо мінімізації оплати за послуги Льодового палацу.
Так, катання у Льодовому палаці стало платним: 20 гривень за годину катання для дорослих і 10 гривень — для дітей. Водночас, приміром, у Херсоні аналогічна послуга для дорослих коштує 45 гривень.
Міський бюджет передбачає фінансування для Льодового палацу, але фінансувати споруду місту нелегко. Для цього потрібно розробити спеціальну Програму (наприклад, з навчання дітей), отримати дозвіл міської ради та укласти угоду із Льодовим палацом. Потреби льодової арени становлять 120-150 тис. гривень на місяць (залежно від пори року і використання електроенергії. — Авт.). Сюди входять: витрати на заробітну плату з нарахуваннями працівникам, електроенергію, комунальні послуги, податки та поточні видатки. Для того, щоб самостійно забезпечити себе коштами, Льодовий палац має заробляти 800-850 гривень за годину. Зараз, за наймаксимальнішими підрахунками, виходить не більше 600 гривень. Так, одночасно на льоду можуть перебувати 30 осіб. Якщо вважати, що всі вони — дорослі і платять по 20 гривень за годину, то льодова арена все одно зароблятиме на 200-250 гривень менше, ніж необхідно. Якщо ж зважати, що на льоду все ж частіше катаються діти, запроваджені безкоштовні години для школярів, а також те, що залежно від часу та дня тижня відвідуваність різниться, то спортивна споруда навряд чи зароблятиме і половину від необхідного.
Євген Геренда зазначає, що наразі нічого конкретного щодо формування адміністрації сказати не може: нема грошей — нема і працівників. Поза тим, мінімальний штат працівників льодової арени уже існує. Минулого тижня адміністрація філії державного управління з реконструкції та будівництва спортивних споруд була представлена охоронцем, інструктором зі спорту, заступником директора, прибиральницею та водієм машини, яка чистить лід. Люди працюють з 2 березня і сподіваються на зарплату.
Між тим відсутність механізму фінансування і, очевидно, коштів на ці цілі уже створило для Льодового палацу певні труднощі. Так, спортивна споруда функціонує з початку січня. За словами Михайла Клима, згідно із домовленістю між міським головою і ЗАТ „ЛУКОР”, нафтохімічне підприємство погасило борги льодової арени за перший місяць року. Борг за електроенергію, використану у лютому, досі не оплачений.
Проте директор Калуської філії РЕМ Олег Тутка повідомив „Вікнам”, що жодних розрахунків за використану Льодовим палацом у січні-лютому електроенергію немає. Борг — понад 100 тис. гривень. Якщо ця заборгованість не буде погашена у березні, то льодова арена залишиться без електропостачання. Калуський РЕМ вимагає погашення боргу. Оплата тільки за січень ситуацію не врятує. Не важко порахувати: якщо у досить холодні зимові місяці Льодовий палац споживає електроенергії на понад 50 тис. гривень на місяць, то влітку цей показник зросте. Мінімум 600 тис. гривень на рік тільки за електроенергію — досить вагома цифра. Адже на всі спортивні споруди міста цього року у міському бюджеті передбачено близько 4,8 млн. гривень.
Ватикан: коли час зупинився