Небагато з калушан змогли купити квитки на ігри чемпіонату “Євро-2012”. Проте, навіть, якщо ви вирішили подивитися футбол удома по телевізору, то і тут виникнуть чималі труднощі. Зокрема, із графіком трансляції матчів розібратися — украй важко. Особливо, тим уболівальникам, які не мають кабельного чи супутникового телебачення чи доступу до інтернету. Так, трансляцію матчів здійснюють три телеканали: “Перший Національний”, “Україна” та “Футбол”. Усі матчі транслюватиме тільки останній. Однак він доступний тільки користувачам супутникового чи кабельного телебачення. Телеканал “Україна” — також. А ось “Перший Національний” — хоча доступний для всіх, однак, транслює не всі матчі. Тому матч між збірними України і Швеції вдалося подивитися не всім.
Гідна альтернатива — фан-зона. Атмосфера — майже така ж, як і на стадіоні, але — без головного: футбол — на великому екрані. Фан-зони облаштовані у всіх великих містах, обласних центрах. Немає її, щоправда, в Івано-Франківську. Після обіцянок спорудити там фан-зону на 5 тис. місць, донецька фірма-підрядник, яка має міністерську ліцензію на спорудження фан-зон, відмовилася будувати. Причин відмови — не пояснила. Проте, міська влада обіцяла іванофранківцям можливість дивитися матчі на великих екранах у місті. Зараз там — реклама. А найбільшою в Україні і в Європі фан-зоною є київська. Вона вміщує близько 20 тис. осіб. А ось у Калуші матчі можна подивитися і на відкритому просторі. Своєрідною неофіційною фан-зоною став стадіон “Хімік”. Там транслюватимуть матчі “Євро-2012” на великому екрані — розміром 2х2 метри.
— У Калуші фан-зона працює — на стадіоні “Хімік”. Щоправда, транслюємо матчі тільки ті, які розпочинаються о 21:45. Матчі, які відбуваються за світлої пори, технічно неможливо показати через проектор. Усю техніку нам надала Калуська міська рада. Інша справа, що відвідують калушани фан-зону не зовсім охоче. Можливо, тому, що перегляду під відкритим небом заважають погодні умови. Хоча, у нашій фан-зоні зобов’язані дотримуватися цивілізованої поведінки. Тож, калушани можуть перебувати там у безпеці і комфортних умовах. Ми і надалі транслюватимемо матчі “Євро-2012”, і сподіваємося, що надалі відвідувачів зони буде більше, — зазначив у коментарі “Вікнам” начальник управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради Михайло Клим.
У понеділок, коли збірна України дебютувала на “Євро-2012”, на стадіон прийшло не так багато людей. Завадила — негода. Калуські уболівальники переважно дивилися футбол у громадських місцях. Кажуть, що, швидше за все, Україна — переможе. А фанатичні оптимісти навіть вірять навіть у чемпіонство збірної нашої країни.
Василь Гордій, депутат міської ради:
— Перед матчем за участю збірних України та Швеції я був налаштований песимістично — на фоні двох програних нашими футболістами тренувальних матчів. Проте, передивляючись гру, став оптимістом. Техніка, відчуття поля, швидкість, реакція і фізична форма гравців збірної України дають надію і на подальшу успішну гру. Думаю, якщо вони і надалі підтримуватимуть таку форму, то участь у чемпіонаті буде успішною. Уже після першої гри можу зробити прогноз, що українська збірна, однозначно, вийде у чвертьфінал. Надалі говорити поки що рано.
Було бажання безпосередньо відвідати матчі “Євро-2012”. Проте, так склалися обставини, що я не мав можливості виїхати. Уболіватиму за нашу збірну у Калуші. Дивитимуся усі матчі, адже сам є і футбольним уболівальником, і футболістом. Упродовж кількох років стояв на воротах команди “Будівельник”. Тепер граю у футбол із депутатами міської ради.
Леся Кирилович, депутат міської ради:
— Матч Україна-Швеція я, на жаль, не дивилася. Із цим вийшла плутанина, коли Інтернет “вибило” через грозу, а по супутнику потрібного каналу знайти не могла. Було б добре, щоб калушани, зокрема, і мешканці Підгірок, мали змогу дивитися футбол централізовано. Адже не кожен може добратися на стадіон “Хімік” о пів на 10-у вечора. У понеділок матч дивилася моя сестра у Львові. Мені — коментувала телефоном. Аж біля опівночі сказала рахунок. А наступного дня я, звичайно, подивилася матч по запису. Цікаво було спостерігати не тільки за грою, але і за тими уболівальниками, які щиро вихлюпували свої емоції на стадіоні. Приємно, що у нашій країні трапляються такі дива.
Загалом, до запеклих футбольних уболівальників я не належу, але футболом цікавлюся. З дитинства мені прививали любов тітка і дядько, які були активними уболівальниками, їздили на матчі, уболівали за “Динамо”. Самій же довелося грати футбол всього один раз, і то — з курйозами. Я увійшла до жіночої команди на міжгалузевій спартакіаді минулого року. Наші суперниці на гру не з’явилися, і нам зарахували перемогу у матчі. Але ми чесно тренувалися.
Звичайно, я уболіваю за “наших”. Упевнена, що збірна України ввійде до другого кола. Проте, треба дочекатися, поки відбудуться всі матчі у групах. Однак, тішить те, що поки що розгромних рахунків немає, всі команди грають на високому рівні.
Василь Дзундза, голова районної ради:
— Матч між нашими збірними дивився у Калуші. Хочу сказати, що “наші” грали — супер! Хоча, як людина, яка займалася футболом, можу сказати, що команди України і Швеції виглядали рівними. Слід звернути увагу і на такий синдром, коли команда, яка розуміє, що втрачає шанси на перемогу, намагається чимдуж “відігратися”. Тому ми і бачили наприкінці гри такі гострі моменти. Проте, думаю, що того дня Бог був із нашою, українською командою. Адже кілька разів м’яч дивом не потрапив у ворота нашої збірної. Одного разу — влучив у штангу.
Українці — реальні претенденти на вихід із групи. Однак, їм треба перемогти або зіграти унічию із командами Англії і Франції. Це — сильні суперники. Між собою вони уже зіграли унічию, причому поводилися дуже обережно.
Думаю, що Україна має потенціал для того, щоб перемогти у чемпіонаті. І я бажаю нашим футболістам перемоги. Футболом захоплююся ще зі студентської лави. Сам, переважно, перебував на позиції півзахисника. Але зараз не маю можливості займатися футболом.
Віктор Павлів, керівник школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша:
— Я не є великим футбольним уболівальником, адже більше захоплюються бойовими мистецтвами. Тому уболіваю досить спокійно. Хоча, на чемпіонат такого масштабу я хотів би потрапити, хоча б просто для того, щоб відчути атмосферу, яка там панує. Проте, перший матч за участю збірної України дивився в одному із кафе. Уболівальник я дуже спокійний. Звичайно, із патріотичних міркувань я не міг пропустити цієї гри. Хоча, думаю, що наші футболісти грали заслабко. У них є така характерна риса: спочатку їх треба “пресувати”, і тоді вони мобілізують сили. Ось, спочатку гра відбувалася досить мляво, поки швецька збірна не забила перший гол. Потім “наші” почали забивати. Збірна України легко йде у контратаки, однак, її захист бажає бути кращим. Тому, думаю, що такий підхід застосовуватимуть й інші суперники нашої збірної у групі. Як би того не хотілося, Україна, на мою думку, не здобуде перемоги. А ось у друге коло чемпіонату, сподіваюся, вийде. Адже перша перемога неабияк підняла бойовий дух українських футболістів.
Василь Романович, депутат міської ради:
— Матч не дивився повністю, оскільки був у дорозі. Перемога України не стала для мене несподіванкою, бо я спочатку у неї вірив. Проте, збірна Франції, з якою наступною гратиме Україна, — не менш небезпечний суперник, ніж шведи. Але я і зараз уболіваю за “наших”. Якщо гратимуть так само добре, то здолають і решту суперників. Вірю й у те, що саме наша країна переможе у “Євро”. Що стосується суперників у фіналі, то цікаво було б подивитися на матч між збірними України і Російської Федерації. Звичайно, він був би з політичним підтекстом.
Матчі дивитимуся із друзями в одному із літніх наметів в обласному центрі. Разом легше висловити емоції. Я, загалом, — емоційний уболівальник. Безпосередньо на матч хотів би потрапити, але не встиг купити квиток, реєструватися треба було заздалегідь, а пізніше квитки виявилися дуже дорогими. До речі, офіційна делегація з Калуша перебуватиме на вихідних у Польщі, і, можливо, дивитиметься матчі “Євро-2012” на великому екрані на центральній площі міста.
Володимир Мандрик, директор стадіону “Хімік”:
— Подивившись перший матч, можу з упевненістю сказати, що наші хлопці — молодці. Вони здобули перемогу, маючи на те величезне бажання, волю до перемоги. Адже у товариських матчах вони зарекомендували себе не так добре. Що стосується збірної Швеції, то, на мою думку, вона просто переоцінила свої сили, адже увійшла у групу на лідерських позиціях. Як би там не було, я зичу збірній України перемоги, і які результати не показала б далі, я вірю у її перемогу, бо не можу вболівати за іншу країну.
Сподіваюся, що до численних уболівальників доєднаються і калушани, які можуть дивитися матчі на екрані, встановленому на стадіоні “Хімік”. Особисто я надаю перевагу дивитися футбол у такій собі “футбольній” компанії. Планую безпосередньо відвідати Донецьк — побувати на грі між збірними України і Франції. І, якщо пощастить потрапити у поле зору телекамер, махатиму рукою — передаватиму привіт Калушеві.
