Золотий тріумф “Хіміка”

1978 рік виявився одним із найбільш успішних для “Хіміка”. У цьому році калушани вкотре стали чемпіонами області, а також виграли кубки “Робітничої газети” та “Спортивної газети” і здобули перемогу у міжвідомчій першості України ДСТ “Авангард”. Минулої неділі на міському стадіоні “Хімік” відбулося вшанування гравців і тренерів команди, яка 35 років тому вписала яскраву сторінку в історію калуського футболу.
Переглядів: 897
У 1978-ому калуський “Хімік” здивував футбольну Україну

Якось не віриться, що з того часу пройшло 35 (!) років. У 1978-ому калуський “Хімік” просто таки здивував футбольну Україну. Тоді кожний футбольний матч у Калуші був справжнім святом. Вболівальники, а особливо — група підтримки, у яку входили справжні віртуози-музиканти з бубном та духовими інструментами, мов на крилах, несли гравців “Хіміка” вперед, і ті віддячували прекрасною грою.

Першою футбольною вершиною, яку підкорили футболісти “Хіміка”, був республіканський турнір ЦР ДСТ “Авангард” на приз “Робітничої газети”. Здолавши на своєму шляху “Нафтовик” із Херсона, “Зорю” з Одеси, “Шахтар” із Красного Луча, “Авангард” зі Світловодська та львівську “Ватру”, калушани стали переможцями турніру  й отримали золоті медалі.

Та це був лише початок переможної ходи команди виробничого об’єднання “Хлорвініл”. Більш серйозне випробування випало команді в інших республіканських представницьких змаганнях — розіграші призу “Спортивної газети”. Якщо суперників із міста Рожище Волинської області та “авангардівців” Житомира вони “пройшли” вдало, то у фіналі з одеським “Штормом” довелось попотіти.

Перша гра у Південній Пальмірі завершилась мінімальною поразкою калушан — 0:1. У матчі-відповіді у Калуші одесити довго утримували переможний рахунок, та калуська футбольна машина зламала їх опір — 3:0, і Кубок “Спортивної газети” отримав калуську прописку.

Ці дві перемоги були здобуті командою у доволі короткі строки — впродовж вересня-жовтня 1978 року. А вже наступного місяця, як переможець двох попередніх турнірів, “Хімік” виборював звання чемпіона ДСТ “Авангард” у міжвідомчій першості України. Як за помахом чарівної палички, на лопатки були покладені “Локомотив” зі Сміли, “Зеніт” із Черкас та “Буревісник” із Харкова. У фіналі калушани  зустрілись із львівським “Автомобілістом”, який захищав честь ДСТ “Спартак”.

Львів’яни першими відкрили рахунок — це зробив колишній гравець львівських “Карпат” Роман Гірник. Та калушани доклали максимум зусиль, щоб вирівняти становище. У карну зону суперників стрімко увірвався Ігор Проць і був збитий оборонцями “Автомобіліста”. Пенальті чітко реалізував сам потерпілий. Для виявлення переможця фінального матчу була призначена серія одинадцятиметрових штрафних ударів. Доля і тут усміхнулась нашим футболістам.

“Молодці, хлопці!” — дружно скандували спортсменам з трибуни. Тріумф 1978 року виборювали Володимир Сидор, Віктор Панасько, Анатолій Єршов, Степан Головінський (капітан команди), Ярослав Піцик, Іван Дідошак, Василь Гіфес, Ігор Проць, Микола Констанкевич, Борис Борисевич, Ігор Микитин, Василь Романів, Микола Олексин, Роман Куцій, Михайло Жолобак, Роман Дідошак, Василь Лоза. Головним тренером, який привів колектив до перемоги, був Борис Сергійович Пазухін.

Після успішного сезону троє гравців “Хіміка” (Степан Головінський, Ярослав Піцик і Микола Констанкевич) отримали запрошення до головної команди області — команди майстрів першої Всесоюзної ліги — івано-франківського “Спартака”. Туди ж запросили і головного тренера калушан Бориса Пазухіна. Переможна хода команди 1978 року була підхоплена новим поколінням футболістів вже у 1995 році. Але це вже інша історія...