Середа

18

січня

2017

Архів Реклама Контакти


Відео

Калушанин Іван Вінтонів майже відмовився від газу і живе та заробляє на сонячній енергії

У Калуші кмітливі господарі встановлюють сонячні батареї та колектори на дахах приватних помешкань. Один із будинків, обладнаний сонячними батареями, розташований…




Блог

Історія Калуша потребує грунтовного дослідження

Для наближення до істини треба намагатись працювати з документами, а не поширювати творіння самодіяльних автораів, що пишуть статті до «вікі».

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 1434

Вартість проїзду хочуть підняти до 5-6 гривень. А є за що?

Коли перевізники тримаються нарізно один від одного, їм важче вижити.

Ростислав Когут | Коментарів: 0 | Переглядів: 944

Коли Калуш був закритим містом, тут мешкали “крадені діти”

У них вкрали все: пам’ять, дитинство, родину, Батьківщину, громадянство, майновий та соціальний статус.

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 4643




Наталя Солтан: Тренування можуть бути важчими від чемпіонатів Європи чи світу

Спортсменка з Калущини мріє представляти Україну на Олімпійських іграх



Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Наталя Солтан: Тренування можуть бути важчими від чемпіонатів Європи чи світу

2015.07.20 | Тетяна РУСІНКЕВИЧ, студентка факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка | Коментарів: 0 | Переглядів: 4267

Юна спортсменка із села Студінка Калуського району Наталя Солтан щороку підкорює нові й нові п’єдестали. У свої 20 років дівчина вже майстер спорту України з легкої атлетики. Вона виступала на чемпіонатах як Європи, так і світу. І показала там високі результати. Свою спортивну кар’єру Наталія розпочала із занять у Калуській ДЮСШ під керівництвом тренера Людмили Мельник. Наразі легкоатлетка вчиться у Тернополі та встановлює рекорди Тернопільської області, але не забуває й про Калущину, де зробила свої перші кроки як спортсменка.


У дитинстві Наталія Солтан намагалася встигати все й одразу: добре вчилася, займалася танцями, відвідувала комп’ютерні курси. І коли залишився ще один вільний день, дівчина вирішила піти на легку атлетику.

— Заняття бігом почала у Калуській ДЮСШ, а моїм першим тренером стала Людмила Мельник. Невдовзі я покинула танці, і у восьмому класі зосередилася суто на легкій атлетиці. Тоді виграла чемпіонат області, і мене запросили на навчання в Івано-Франківський коледж фізичного виховання. Уже з дев’ятого класу я продовжила тренування та навчання у франківському ліцеї. 

Наталя зауважує, що була дуже спокійною дитиною, і чому її занесло у спорт — сама не знає. У родині професійних спортсменів немає, але дідусь та молодший брат — футболісти. Хоча це навряд чи вплинуло на рішення дівчини.

У Франківську Наталя напрочуд швидко досягнула високих результатів. Там вона і розпочала професійну кар’єру спортсмена.

— За досить короткий як для спорту час тренувань уже наприкінці дев’ятого класу я вперше поїхала на чемпіонат України, де перемогла на дистанції 800 метрів серед кадетів (спортсмени 13-15 років. — Авт.). Пробігла за першим розрядом.  Через рік на першому курсі коледжу виконала норматив кандидата в майстри спорту на 1 500 метрів.

За два роки інтенсивних занять легкою атлетикою Наталя потрапила на чемпіонат світу серед юніорів. Притім, юніоркою — а це спортсмени 18-19 років — дівчина ще не була.

— Перший мій виїзд на змагання міжнародного рівня — це чемпіонат світу серед юніорів. Я не потрапляла в цю вікову категорію, але виконала норматив на високому рівні, тому і поїхала. Там бігла 1 500 метрів, де поставила особистий рекорд — 4.20.92. У фінал змагань проходило 12 спортсменів, а я стала 14-ою. Для мене як кадета це все одно стало високим досягненням.

Наступного року у фіналі чемпіонату Європи серед юніорів в Італії я посіла п’яте місце. Мій результат — 4.18.11. Особливість цього чемпіонату у тому, що більшу частину дистанції ми бігли відносно повільно, але на останніх 500 метрів ми значно прискорювалися. Це називається бігом на виграш. Перед самим чемпіонатом у мене виникли непорозуміння з тренером, тому перейшла у Тернопіль буквально за два тижні до виїзду в Італії. Це, звісно, дещо засмутило. У 2013-му я ще їхала на чемпіонат Європи з легкоатлетичного кросу в Сербію. Там мала 22-е місце серед 100 учасників.

Після закінчення третього курсу Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Наталя вступила до Тернопільського педагогічного університету на кафедру фізичного виховання. Тож, відтоді на змаганнях дівчина представляє Тернопільщину. Наступного року Наталя знову пройшла відбір на чемпіонат світу.

— У 2014 році я поїхала на чемпіонат світу серед юніорів в Штати. Перед цим мене мій тренер залишив мене і поїхав за кордон, тому було складно. Та все ж я пробігла 3 000 метрів і встановила особистий рекорд — 9.26, і, в результаті, посіла 13-те місце. У США мені дуже сподобалося. Ми перебували в місті Юджині, штат Орегон. Там розміщена штаб-квартира Nike. У цьому місті тренуються найсильніші спортсмени, які біжать на середніх і довгих дистанціях.

У тому ж році Наталя ще взяла участь в чемпіонаті Європи, який проходив у Болгарії. Там легкоатлети бігли на одному з гірськолижних курортів, а змагатись довелося на висоті 1 300 метрів. Дистанція далася нелегко, не всі дівчата фінішували. У підсумку, Наталя посіла 13-те місце на дистанції 4 000 м. Її результат став найкращим у збірній України, яку представляли 22-оє спортсменів.

— Цього року я спробувала багато нових дистанцій. На початку сезону пробігла 10 000 метрів, потім 5 000 метрів на універсіаді та на чемпіонаті України, де поставила рекорд Тернопільської області. Потім ще пробігла стіпель — 3 000 метрів з перешкодами — і посіла друге місце на чемпіонаті України серед дорослих. Хоча, знову ж таки, я не входжу в цю категорію.

Кілька днів тому Наталя Солтан повернулася з Естонії, де брала участь в молодіжному чемпіонаті Європи з легкої атлетики. Спортсменка каже, що змагання пройшли на дуже високому рівні.

— На чемпіонаті Європи я бігла в останній день змагань. Погода була гарною, тобто гарною для спортсмена: похмуро і прохолодно. У спеку бігти складно. На чемпіонаті я побила свій особистий рекорд на 17 секунд. Взагалі, змагання були дуже сильними, всі показали високий рівень. Своїм результатом я задоволена, адже це на 30 секунд вище від нормативу майстра спорту.

Щоб досягати успіхів, треба жити спортом, зауважує Наталя. Постійні збори та тренування, біг двічі на день, режим харчування — це невід’ємні складові щодення легкоатлета.

— Життя спортсмена — то життя на колесах. Ми їздимо різними містами і країнами. Поїв-поспав — буває й такий графік. Я бігаю двічі на день, сім разів на тиждень (сміється. — Авт.). Коли, наприклад, за тиждень треба набігати 130 кілометрів, то не хочеться ні гуляти, ні відпочивати — тільки бігаєш, їш, спиш. А коли не на зборах, а вдома — то вистачає часу і на театр, і на кіно тощо.

Найбільше у житті спортсмена Наталі подобається процес бігу, а ще — постійні подорожі, особливо світом. А от мотивують до нових досягнень перемоги.

— Що мене тримає в спорті? Відчуття, коли перемагаєш. Воно змушує і далі тренуватися, ставати кращою, вдосконалюватися. Також мотивують особисті рекорди.

Відпочивати спортсменці ніколи. Сезон закінчується 30 липня після чемпіонату України серед дорослих на 3 000 метрів, і після того Наталі, можливо, вдасться перепочити кілька днів. Зараз навантаження збільшуються, оскільки легкоатлетка підкорює чимраз довші дистанції.

— Я маленька і худенька, тому маю схильність до довгих дистанцій. Не всі спортсмени можуть витримати кроси. Треба бути терплячим і витривалим. Біг на довгі дистанції — це біг для зрілих спортсменів. Пік кар’єри легкоатлетів — 25-35 років. Тому моїх 20 років — то не межа, а тільки початок. Наразі найдовший крос, який я пробігла, — 25 км. Зараз потрохи беруся до довших дистанцій.

Наталя каже, що часом тренування чи обласні змагання можуть бути важчими від чемпіонатів Європи чи світу.

— До змагань готують так, щоб вони не були дуже важкими: туди ти приїжджаєш у своїй ідеальній формі. На чемпіонаті України буває важче, ніж на чемпіонаті світу. Там ти виходиш в ідеальній формі і у відмінних кондиціях, тому і показуєш свій найкращий результат.

Тільки-но повернувшись із молодіжного чемпіонату Європи, Наталя поїхала на збори у Волинську область, де перебуває і зараз.

— Нашим тренером є Олександр Степанюк. Але віднедавна ми працюємо із новим наставником — Юрієм Рикаловим, який приїхав з Луганська, живе у Києві, а працює у Тернополі. З ним у мене вже є прогрес.

У виші дівчину розуміють та підтримують, тому жодних перешкод для занять спортом у Наталі немає. Водночас, легкоатлетка працює у збірній України.

— Вдячна декану мого факультету Володимиру Омельяненку, який допомагає мені залагоджувати проблеми в університеті. Я можу собі тренуватися, їздити на збори і не хвилюватися, що пропущу навчання. Це дуже важливо. Також у нас є ШВСМ — школа вищої спортивної майстерності — де нас тренують, годують тощо. Стипендію отримую, і в збірній Україні теж, бо це моє основне місце роботи. Посада — спортсмен-інструктор.

Попри солідну скарбничку досягнень у спорті, Наталя каже, що це — тільки початок її професійної кар’єри. І це зовсім не значить, що для створення сім’ї чи народження дітей у неї не знайдеться часу.

— Ті, хто не займається спортом, думає, що мати дітей і продовжувати кар’єру, — неможливо. А, насправді, спортсмени і бігають, і сім’ю створюють, і дітей виховують. Їздять на збори з дітьми, наприклад (сміється. — Авт.). Дитина — не означає, що треба закінчувати професійну кар’єру.

Юним спортсменам майстер спорту України Наталя Солтан радить не зупинятися на досягнутому, попри все, йти — тобто бігти — до своєї мети. Важливо також вірити у свої сили. Якщо людині подобається спорт, то вона у всякому разі себе реалізує, вважає Наталя.

Наразі спортсменка з Калущини мріє представляти Україну на Олімпійських іграх.




Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Loading...