Як згадують старожили, в районі Загробища були два прекрасні футбольні поля. Таким рівненьким зеленим газонам заздрили й столичні футболісти. Калушани ревно оберігали їх. Бо тут часто відбувалися захоплюючі поєдинки між кількома, якщо можна так сказати, національними збірними. Українська робітнича команда «Зоря», польські «ТЕСП» та «Щелєц», німецька «Тур» та єврейська «Гашомер» не раз боролися за звання чемпіона міста. В «Зорі, як і в «Гашомері», починало свій футбольний шлях чимало гравців майбутньої команди — калуського «Хіміка». Серед них — Антон Луців, брати Мандрики та Відоняки, Яків Зайдельман та багато інших. Старожили згадують, як начальник команди «Зоря» Касіян Величкович з шапкою в руках збирав гроші в калуських уболівальників на стадіоні, аби прикупити інвентар для спортивного клубу, і, таким чином, підтримувати футбольні традиції в нашому місті. Кажуть, що щира та об'єктивна калуська публіка могла будь-куди помандрувати за своєю улюбленою командою.
Рік народження команди «Хімік» (Калуш) припадає на післявоєнний 1947-й.
Першим тренером, капітаном і засновником клубу був Григорій Сівцов. Він же й був кращим бомбардиром команди за сезон (27 м'ячів).
Спортивні досягнення «Хіміка»— четверте місце на спартакіаді профспілок УРСР (1958), участь у фіналі кубка України (1972), перемога в першостях на призи «Спортивної газети» та «Робітничої газети» (1978).
Команда «Хімік» — тринадцятиразовий чемпіон та чотирнадцятиразовий володар кубка і суперкубка області. Гордість клубу — колишній гравець команди «Хімік», футбольного клубу «Динамо» (Київ) та збірної СРСР, заслужений майстер спорту СРСР Йожеф Сабо.
Як усе починалося
Не зважаючи на розруху, на той час створюються десятки спортивних секцій, споруджуються ігрові майданчики, організовуються найрізноманітніші цікаві спортивні свята. На порядку денному перед ентузіастами спорту постає питання про створення команди, яка б відновила славні футбольні традиції Калуша.
За справу беруться Григорій Сівцов та Іван Кушлик — палкі прихильники та безпосередні виконавці цієї захоплюючої гри.
Григорій Сівцов стає першим тренером та капітаном команди, а Іван Кушлик — першим фундатором і гравцем «Хіміка». Тоді разом з ними вперше одягли футболки клубу воротарі Й. Маланчук та С. Кєлебай, захисники В. Когут, Р. Василів, Д. Лужний, Б. Відоняк, півзахисники Т. Луців, М. Мороз, М. Маслій, В. Дутчак, нападаючі брати Мандрики, С. Поважняк, Я. Карп'як, І. Максим'як, В. Вінярський, О. Кульберг.
Спостерігаючи за тим, з яким ентузіазмом, завзятістю проходило кожне тренування футболістів, мимоволі виникала впевненість, що буде в місті хороша команда.
І справді, вже в 1947 році «Хімік» у впертій, напруженій боротьбі виборює звання чемпіона області, а через рік — стає володарем кубка області.
У 1950-х роках зростає авторитет, майстерність команди. «Хімік» — чемпіон, призер першості області, поступаючись на той час хіба що «Спартаку» з Івано-Франківська.
Поволі відбувається зміна футбольних поколінь. Попередню плеяду футболістів змінюють Я. Кебус, С. Мандрик, І. та К. Парахоняки, Я. Зайдельман, В, Коцеловський, М, Скурчинський, Я. Зеленко, 3. Свистун, В. Дутчак, Д. Лужний, А. Мороз, Є. Рубчак, Й., Макаровський, В. Мох, К. Гумінілович та інші.
З 1955 до 1961 року «Хімік», за винятком 1956 та 1957 років, — незмінний чемпіон, володар кубка Івано-Франківщини, учасник першості та кубка України. Саме в цей час в команді пробують свої сили майстри великого футболу — Й. Сабо, В. Вальонта, брати Й. та І. Гайчуки.
14 липня 1957 року. Стадіон «Хімік». У цей день відбувається зустріч із сильним суперником — коломийським «Буревісником». Коломияни розраховують як мінімум на нічию. М'яч у центрі поля. Тисячі вболівальників завмерли в очікуванні цього захоплюючого поєдинку. Перші хвилини проходять у рівній грі. «Хімік» нервує. Поволі територіальна перевага переходять до «Буревісника». Коломияни більше контролюють м'яч, чіткіше ним розпоряджаються. Триває штурм калуських воріт. Та ось, після відмінно розіграної комбінації, м'ячем заволодів форвард «Хіміка» Йожеф Сабо. Сильний удар по воротах з далекої відстані — і м'яч затріпотів у сітці.
20 серпня 1954 року. Зональна першість України. "Хімік" (Калуш) в гостях у "Закарпаття" (Ужгород). Калушани виграли з рахунком 0:2
Коломияни відразу кидаються відіграватися. Та не минає й п'яти хвилин, як С. Мандрик забиває підступним ударом другий м'яч — 2:0. Коломияни явно запанікували, зтишилися. А переможну крапку в цьому поєдинку поставив І. Горачек – 3:0. «Хімік» ще раз підтвердив, що йому до снаги перемагати найавторитетнішого суперника.
Свій перший десятирічний ювілей «Хімік» відзначає рядом перемог. 1957 року він виграє аж три престижні кубки, стає чемпіоном області, успішно виступає в першості України.
60-ті роки команду поповнюють молоді та перспективні футболістиіз Закарпаття. Особливо виділяються на полі брати Філаки. Чітке бачення поля, хороша комбінаційна гра, стрімкі контратаки — ось характерні риси гравців команди «Хімік» тих років, які виборюють першості області. У цей час відбувається зміна тренерів. Очолює команду Ярема Макаровський. «Хімік» й надалі залишається однією з провідних команд в області, не зважаючи на те, що її залишають З. Дьорфі та кілька інших гравців із Закарпаття. Поруч з ветеранами М. Мандриком, Ю. Грацлі, Я. Зеленком, Я. Мікульським, В. Довжанським, Д. Лабиком, М. Мовчієм, В. Вишиванюком, в основному складі вперше пробують свої сили вчорашні дублери: Л. Гумінілович, Я. Когут, Б. Чолій та інші.
Захисник "Хіміка" Ярослав Зеленко
[зеленко] 1965—1967 роки. «Хімік» — беззмінний чемпіон області. В іграх особливо виділяється Роман Шпитальний, З. Куйбіда, М. Гнатишин. Спортивну честь команди захищали тоді В. Кут, брати Є. та В. Облови, В. Голей, С. Ющук, брати Ф. та В. Оклеї, Я. Зеленко, М. Джигола..
Наприкінці 1960-х років «Хімік» — призер чемпіонату області, учасник першості України серед колективів фізкультури. В команді в цей час майже наполовину оновлюється склад. Поруч з Я. Зеленком, В. Оклеєю, Б. Голеєм, Я. Малінкою, Б. Процишиним пробують свої сили В. Лабик, Б. Дерун, І. Бенько, В. Зауличний, М. Зеленко, М. Констанкевич, М. Цап, О. Вишибаєв, Б. Гарон, В. Хопрянінов, О. Кирилишин, І. Тарнавський..
Найвищий злет…
На початку 1970-х років у «Хіміка» новий тренер — Борис Пазухін, який прийшов у команду з брошнівського «Авангарду». Покидають команду ветерани, натомість ставка робиться на молодь.
У 1972 році калуські аматори шкіряного м’яча стають фіналістами кубка України, зустрічаються в товариському матчі з «Шахтарем» з міста Бая-Маре (Румунія). А захищали честь команди в цих поєдинках Р. Шпитальний, Б. Гарон, В. Хопрянінов, М. Цап, С. Черпак, Б. Цішевський, М. Бенько, Д. Бардиш, Т. Мельник, О. Кирилишин, Б. Голей, Д. Халява, В. Зауличний, І. Кендюх, В. Лабик, О. Гавришків, А. Пількевич, брати Зеленки, Б. Лецан.
Уже всередині 1970-х років «Хімік» стабілізує склад команди, яка впевнено виступає впродовж сезону. У впертій боротьбі виборює чемпіонське звання та стає володарем кубка області. Ось хто добивався цього успіху: В. Сидор, М. Констанкевич, Б. Гарон, В. Гіфіс, В. Зауличний, Я. Малінка, М. Цап, Б. Оршуляк, А. Єршов, О. Гавришків, С. Головінський, Я. Максимович, М. Овчар, В. Мандрик.
Та найвищого злету команді вдалося досягти в 1978 році. Вона стала переможцем першості на призи «Спортивної газети» та «Робітничої газети». Виграє міжвідомчу першість України, де в останньому матчі зустрічається з переможцем бурштинської зони — «Автомобілістом» зі Львова і виграє в нього по пенальті. Кольори футбольного клубу тоді захищали: М. Констанкевич, І. Дідошак, С. Головінський, М. Мельник, З. Полійовський, М. Стасюк, В. Сухан, І. Проць, В. Гіфіс, В. Борисевич, В.Сидор, В. Романів, В. Мандрик, Р. Дідощак, А. Романчук, В. Салін, М. Олексин, В. Панасько, А. Єршов, котрі отримали малі золоті медалі, жетони та дипломи першого ступеня.
У 1980 році калушани беруть участь у першості України серед колективів фізкультури. У своїй зоні «Хімік» виборює почесне друге місце, поступаючись тільки «Ниві» з Бережан, яка в подальшому і стає переможцем цього престижного турніру.
У 1980-ті роки «Хімік» — незмінний учасник першості України серед колективів фізкультури. Постійно виборює призові місця в зонах, але вище другого місця не піднімається. Найбільш плідним на здобутки за цей період був сезон 1982 року, впродовж якого калушани стають призерами зональної першості України, чемпіонату області, володарями кубка та суперкубка області. Тоді кольори «Хіміка» захищали В. Сидор, М. Констанкевич, В. Романів, В. Салін, М. Ребеджук, Я.Я ськів, В. Гіфіс, М.Андрійчук, М.Овчар, С.Гаценко, М.Савка, Я.Піцик, В.Панасько, М.Піщак, А. Романчук, П. Мельник, І. Дідошак, В. Мандрик, В. Лоза, М. Олексин, капітан команди – С. Головінський. А тренував футбольний клуб В.Лабик.
…і падіння, і знову злет
1986 – 1990 роки – помітний спад у грі «Хіміка». Команда не піднімається вище четвертого місця в чемпіонаті області. Награється новий склад футбольної дружини «Хімік», який базується здебільшого на вихованцях місцевого футболу. На той час кольори клубу захищають І. Лаврів, В. Довбняк, Ю. Маляр, В. Лоза, І. Бойван, М. Дзундза, І. Бенець, М. Баран, М. Олексин, Є. Геренда, Б. Мельник, В. Пристай, І. Ониськів, Я. Матіїв, Т. Телька, І. Козак, В. Мандрик, Т. Мельник, Я. Коник, В. Головатий, В. Федорів.
1991 рік… Футбольний клуб «Хімік» очолює граючий тренер Володимир Мандрик, а головою клубу стає Василь Лабик. Стабілізується склад команди. Матч від матчу «Хімік» демонструє змістовну, цікаву гру. Стає володарем кубка області, перемігши у фінальному поєдинку «Покуття» з Коломиї з рахунком 2:0. На той час за команду виступають М. Фідик, Я. Коник – воротарі; Ю. Маляр, Є. Геренда, Ю. Лоза, Я. Матіїв – захисники; І. Бенець, Т. Мельник, В. Гарматій, І. Бойван, В. Головатий, Т. Яців, Я. Голубчак, О. Хухра, В. Федорів, М. Король, В. Дімітров – півзахисники та нападаючі.
Рік 1993-й... У калуського «Хіміка» — новий наставник. Команду тренує колишній гравець команди Микола Констанкевич. Її склад практично не змінився. В цьому сезоні за команду виступали Михайло Фідик, Михайло Піщак, Юрій Маляр, Тарас Мельник, Володимир Хома, Василь Лоза, Володимир Гарматій, Володимир Мандрик, Ярослав Голубчак, Тарас Яців, Андрій Констанкевич, Анатолій Редушко, Ярослав Чечель, Ігор Бенець, Іван Гудзоватий. У фінальному поєдинку на кубок області додатковий час не виявив переможця. У серії дванадцятиметрових фортуна посміхнулася коломийському «Покуттю» (1:1, пенальті — 5:4).
Роки 1994 – 1995-ий... З перемоги над «Покуттям» з Коломиї з рахунком 1:0 розпочав четвертий чемпіонат України серед команд колективів фізкультури «Хімік» (Калуш). Впродовж сезону команда з Калуша мірялася силами з такими суперниками своєї групи, як «Нафтовик» (Долина), «Лімниця» (Перегінськ), «Домобудівник» (Бурштин), «Локомотив» (Чоп), «Ялинка» (Великий Бичків), «Електрон» (Воловець), «Шахтар» (Червоноград), «Промінь» (Самбір), «Медик» (Моршин), «Бескид» (Надвірна), «Сокіл» (Львів). У команді пройшла зміна тренера. До її керма приступив Ігор Васильків, якого в лютому 1995-го змінив на посту Борис Пазухін, котрий до цього тренував тисменицький «Хутровик», а в 1970-х роках був тренером «Хіміка».
Обігравши в останньому турі першості області з футболу з рахунком 7:0 старокривотулівську «Іскру» «Хімік» вчотирнадцяте стає чемпіоном області. А вже в червні 1995 року в поєдинку з великобичківською «Ялинкою» ще й здобуває путівку до другої ліги майстрів українського футболу. На той час за команду «Хімік» виступали А. Хонта, Ю. Маляр, Р. Ципердюк, А. Романчук, В. Філіпович, В. Гарматій, В. Гузоватий, В. Івахнюк, Я. Голубчак, В. Фединяк, В. Головатий, В. Кричканівський, І. Бенець, В. Федорів.
1995 – 1996 роки… Дебют калуського «Хіміка» в другій лізі вітчизняного футболу відбувся 5 серпня 1995 року матчем на своєму полі з «Меліоратором» з Каховки. Результат поєдинку – 6:0 на користь калушан.
Замість «Хіміка» — «Лукор»»Спартак» і «Прикарпаття»
Від сезону 1995/1996 років команда ФК «Калуш» виступала у другій лізі (група «А»). Перед початком сезону 2001/2002 команда змінила назву на «Лукор»(так називався головний спонсор). У сезоні 2002/2003 років команда посіла перше місце у другій лізі. Оскільки команда «Лукор» (Калуш), яка ввійшла до першої ліги, була фарм-клубом команди «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), яка вилетіла з першої ліги, то було прийнято рішення, що команда «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) залишається у першій лізі і буде називатись «Спартак» (Івано-Франківськ), а команда «Лукор» (Калуш) — у другій лізі і буде називатись «Прикарпаття» (Калуш).
Після першого кола у сезоні 2004/2005 років команда «Спартак-2» (Калуш) знялася зі змагань, а у матчах, які залишилися, її зараховано технічні поразки -:+. Команду після закінчення сезону позбавлено статусу професіоналів.
Нині калуська команда виступає у чемпіонаті області з футболу під назвою ФК «Калуш», не демонструючи високих показників.
Та сподіватимемося, що калуський футбол ще зуміє відродитися, бо калуська земля дала великому спорту чимало славних імен, серед яких — М. Гумінілович, який виступав за СКА «Львів», М. Констанкевич, Я. Піцик («Кристал», Херсон), В. Гіфіс, В. Зауличний («Авангард», Ровно), М. Мовчій, П. Кушлик, М. Цап, М. Гнатишин, П. Мельник, С. Головінський, Б. Мельник, А. Романчук («Прикарпаття», Івано-Франківськ), В. Салін («Спартак», Житомир), А.Пількевич («Нива» Вінниця)… І цей перелік можна було б продовжувати та продовжувати.
Заслуженими тренерами України стали такі вихованці «Хіміка», як М. Мандрик, П. Кушлик, Й. Сабо, тренерами з футболу – В. Гіфіс, О. Гавришків, Я. Коник, Ю.Маляр, І. Васильків та інші. Чимало колишніх футболістів у свій час продовжували свою спортивну кар’єру в ранзі футбольних рефері. Серед них – М. Мандрик, М. Овчар, В. Сушко, В. Гіфіс, О. Гавришків, Д. Іваницький, З. Попійовський, Б. Цішевський та інші, які обслуговували матчі від чемпіонатів міста і району до національної першості.
А два колишні гравці «Хіміка» — Євген Геренда та Михайло Овчар — навіть зуміли здобути звання судді національної категорії та асистента судді ФІФА.
В неділю, 22 жовтня, на стадіоні «Хімік» відбудуться урочистості, присвячені 70-й річниці створення футбольної команди в місті Калуші. У святковій програмі – нагородження колишніх гравців команд «Хімік» і «Калуш», концерт художніх колективів та виконавців міста, а також товариський матч з ветеранами львівських «Карпат». Початок — о 14.00.
Богдан ТИМКІВ, журналіст