"Ми намагаємося перевести команду в дещо іншу площину – у нас інший підхід до навчально-професіонального проц Про ці зміни та плани на найближчий період розповів новий наставник калуської команди Василь Малик.
– Василю Івановичу, нещодавно ваша команда провела міжнародний товариський матч із мінським клубом «Енергетик-БДУ» (шостий клуб білоруської Першої ліги). Корисним, інформативним вийшов цей спаринг?
– Так, суперник хороший – гарно організований, до того ж, видно, що «Енергетик-БДУ» давно перебуває на зборах і вже набрав форму. Не скажу, що для нас це якась окрема, визначна подія, та все ж суперник виявився найсильнішим серед тих, із ким нам доводилося зустрічатися цієї зими. Матч виявився бойовим, можливо, навіть більш закономірним виявився б нічийний результат, однак ми поступилися 2:3. Але ми на зборах дивимося не на результат, а на гру, тому що напрацювання контрольних матчів та зборів напряму впливатимуть на весняні результати. Тож, зараз більше радіємо, коли у хлопців виходять ті ігрові компоненти, на які ми їх націлюємо. Варто відзначити, що і в плані результату, і в плані гри позитивні зрушення вже маємо.
– Йдеться і про Меморіал Ернеста Юста, де «Калуш» утримує лідерство у своїй групі?
– У тому числі. Тут ми провели вже три матчі, здобувши три крупні перемоги. Над «Скалою» U-19 (Стрий) – 3:0, переможцем Кубка чемпіонів Львівської області «Ватрою» (Луки) – 7:2, «Авангардом» (Жидачів) – 3:0. На Львівщині цей турнір має авторитет наймасовішого, тут підібрані суперники різного рівня. Тому для нас участь у ньому досить корисна й престижна.
– «Калуш», на відміну від багатьох інших аматорських колективів, розпочав підготовку за графіком професійних клубів – уже в січні. Це ознака того, що роботи у вас попереду дуже багато?
– Не сказав би, що це аж такий ранній початок роботи. Навпаки, досить типовий і доречний як для вітчизняних реалій. Запланували собі три цикли підготовки. Із 23 січня це був «витягувальний» збір – більше працювали над об’ємом, загальною витривалістю, роботою над силою. Зараз узялися до другого етапу підготовки – працюємо над спеціальною витривалістю. А потім розпочнеться третій етап – більше на силову роботу та взаємодію між лініями. Наша оновлена команда тільки формується, чим швидше почнемо, тим швидше ознайомимося з її можливостями, а гравці швидше звикнуть до наших вимог.
У нас щотижня ігрові дні – середа й субота, тому маємо солідну практику. Багато граємо, щоб хлопці знали, що на полі робити. І я вражений, як швидко вони розуміють те, про що ми говоримо й стараються реалізовувати це на полі.
– Давайте поговоримо про той колектив, який нині працює під вашим керівництвом. Чи багато гравців лишилося від осіннього складу, коли ФК «Калуш» очолював Степан Матвіїв? Наскільки велика селекційна робота ведеться?
– Роботи багато – ми лише у стані формування команди. Особисто я нікого не відраховував: усі гравці, які були в команді на той час, коли я прийшов, — у роботі. Є у нас ціла група молодих місцевих футболістів, які справляють позитивне враження. Є й більш зрілі, досвідчені виконавці. Ми теж на них розраховуємо. Приємно вражений роботою Ярослава Олевича, Богдана Кузіва, Андрія Драгана – із старших хлопців, Владислава Гончара, Святослава Мельника, Романа Генеги – із молодших. В цілому є хороша група місцевих футболістів, тож, додавши трішки досвідчених людей зі сторони, має вийти непогана команда.
– Стосовно втрат, то можна відзначити перехід Івана Піцана до «Прикарпаття», а також те, що клуб попрощався з Орестом Мельником, Ігорем Цимбалістим та Василем Маковійчуком. На цьому перелік втрат завершується?
– Ці люди пішли ще до мене – коли я прийняв команду, їх уже не було. З початком формування нової команди подякували за роботу Олександру Бойку, Артуру Янаті, Володимиру Хомину. Переглядаємо низку футболістів, які можуть стати нашими новачками.
– Клуб оголошував про прихід Едуарда Мися, Богдана Іванченка, Назара Гуменюка. Який зміст нинішніх змін?
– Ми намагаємося перевести команду в дещо іншу площину – у нас інший підхід до навчально-професіонального процесу, ввели дворазові щоденні тренування. Розуміємо, що хтось десь працює, навчається, але одна із умов співпраці з нашим клубом – поступовий перехід на професіональний підхід до справи.
До нас долучилися кілька гравців із досвідом виступів у Другій лізі – Едуард Мись та Богдан Іванченко працювали зі мною в «Скалі», Назар Гуменюк раніше грав за «Прикарпаття», Тарас Овчар – за «Прикарпаття» та «Ниву-В», Остап Ілюк – за «Буковину». Це все хлопці з нашого регіону, ми стараємося комплектувати склад гравцями з більшим досвідом.
– Вже укомплектували свій тренерський штаб?
– Ось нещодавно запросили із клубної системи «Карпат» Станіслава Долуденка – він працюватиме з воротарями не лише ФК «Калуш», а й усього регіону, з перспективою, щоб зробити тут свою власну воротарську школу. Працюватиму із досить кваліфікованим місцевим тренером – моїм помічником є Петро Лесів. Маємо лікаря, хочемо запросити фахівця з фізпідготовки та реабілітології, з яким ведуться перемовини і сподіваємося, що його відпустить нинішній клуб. Стараємося вибудовувати все від фундаменту до верху, щоб клуб працював правильно і за всіма стандартами.
– Зрозуміло, що це питання не зовсім до вас, та все ж. Ви очолили ФК «Калуш» під час зимового антракту. Коли ви дивилися відео торішніх матчів колективу, що за команда була – ФК «Калуш» зразка літа-осені 2017 року? Вона забила менше за всіх м’ячів (лише 6), однак і пропустила небагато (лише 9 – на рівні лідерів)…
– Навіть по тих відео, які вдалося переглянути, відчувається, що з командою працювали досвідчені тренери, організація гри була досить хорошою. Мені некоректно її оцінювати, так само й те, чому вона мало забивала при хорошій грі у захисті. Ми трішки поміняли підхід і, сподіваюся, це спрацює.
– Щодо клубної піраміди. Знаю, що ФК «Калуш» виставляє команду на чемпіонат області й має у місті дитячо-юнацьку школу. Але чи об’єднане усе це в одне ціле?
– Якраз працюємо над тим, щоб вибудувати загальну структуру, правильно це все вибудувати. Однак є свої труднощі, які, сподіваюся, вдасться владнати. Так, щоб мати можливість вести повноцінну і максимально корисну роботу наших команд у чемпіонаті України та чемпіонаті області, треба їх синхронізувати. Але ви будете, напевно, здивовані, якщо дізнаєтеся, що календарі змагань часто співпадають. На жаль, поки що в чемпіонаті Івано-Франківщини нема такого, щоб вдавалося уникати співпадінь ігор із чемпіонатом ААФУ. Буває так, що в один день матчі, буває – що один в суботу, інший – в неділю. Як для команди, що представляє край на всеукраїнському рівні, треба було б розвести ці матчі – щоб ми могли нормально зосередитися на змаганнях ААФУ, тобто, щоб матчі обласної першості ми могли провести, скажімо, у середу.
– Команда працює в належних умовах?
– Стадіон у нас дуже хороший, тут відмінне ігрове поле. Маємо ще й запасне. Проблема із штучними газонами, але зведення такого майданчика у нас заплановане. Вже виділене місце, в перспективі маємо отримати власне синтетичне штучне поле повного розміру. Поки його немає, виходимо з того, що є. Маємо тренажерний зал, басейн.
– Так, взимку без синтетики важкувато. І спробуй відгадай, де вам буде зручніше – чи на новій івано-франківській «Хет-трик Арені», чи на Львівщині…
– У міста Калуш досить зручне розташування: до Івано-Франківська – 30 км, до Моршина, де на базі ФК «Скала» є штучне поле, – 50 км. Беремо участь у зимових турнірах на Львівщині, плануємо і в Івано-Франківську стартувати. Маємо гарну практику на синтетиці.
– Наскільки розуміємо, клуб прагне до професіонального статусу?
– Таке бажання є. Вивчаються документи. ФК «Калуш» в атестаційному процесі. Постійно тримаємо контакт з нашим директором, який працює у цьому напрямку, працює над створенням цілої піраміди з дитячо-юнацьким футболом та належною інфраструктурою.
– Звідси наступне запитання. 2018 року будете повертати у склад земляків, які грають на всеукраїнському рівні (а таких багато – аж до представника прем’єр-лігового «Вереса» Адам’юка) чи не будете поспішати, поки клуб не утвердиться на новому рівні?
– Дійсно, спершу треба, як ви кажете, утвердитися. А потім, впевнений, прийде час, коли Адам’юк, Сондей, Синиця, Гудак будуть думати, як повернутися і грати вдома. Якщо у Калуші вдасться створити хорошу команду, місцеві вихованці захочуть сюди повернутися.
– Про Калуш у всеукраїнській пресі якщо говорять, то не дуже добре: і щодо екології, і щодо дещо незаслуженого звання «депресивного регіону»…
– Не згоден категорично з такими розмовами. Місто розвивається, підприємства працюють, люди можуть забезпечити родини – це найголовніше у наш складний час. Приїздить дуже багато нових працівників, навіть є така проблема – знайти й зняти вільне житло. Я сам родом із такого містечка, мені воно до серця. Бачу великі перспективи для розвитку тутешнього футболу.
– Наразі ФК «Калуш» на 10 очок відстає від третього місця та й за четверте буде надзвичайно важка боротьба. На яке місце ви націлюєтеся, щоб не мати труднощів із підвищенням у класі та бути задоволеними сезоном?
– Спортивний принцип ніхто не відміняв, тому будемо старатися від кожної гри брати максимум. Хочемо, щоб і результати, і якість нашої гри були максимально позитивними.
Розмову записав Артур ВАЛЕРКО для сайту www.aafu.org.ua