Іван Дзуль: «Є кохання з першого погляду, а в мене виникло кохання до важкої атлетики з першого дотику»

"Мені завжди приємно бачити на міжнародних змаганнях 80-річних чоловіків, які сміливо виходять на поміст нарівні зі значно молодшими спортсменами", — акцентує 55-річний Іван Дзуль


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Іван Дзуль: «Є кохання з першого погляду, а в мене виникло кохання до важкої атлетики з першого дотику»

Дата публікації: 2018.10.28 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

2018-ий рік для ветерана калуського спорту, чемпіона України з важкої атлетики у категорії 55+ Івана Дзуля — особливий. Адже рівно 40 років тому він вперше став на поміст і відтоді зі штангою не розлучається ні на тиждень.

У селі Тростянець Долинського району в далекому 1978-ому році була єдина спортивна секція з важкої атлетики, розповів «Вікнам» Іван Дзуль:

"До Долини доїжджати, щоб займатися в інших видах, було далеко. Я тоді був у дев’ятому класі. Наш сільський тренер Іван Дмитрович Стефанишин, людина з великої літери, якому я завжди буду вдячний, запропонував мені спробувати себе в цьому виді спорту. І коли вперше відчув приємний холодок залізного грифа, як мені піддається вага штанги, ще тоді зрозумів, що це мій спорт. Є кохання з першого погляду, а в мене виникло кохання до важкої атлетики з першого дотику".

Після школи Іван Дзуль вступив у Калуське ТУ-6, де продовжив займатися важкою атлетикою. Його спортивним наставником став відомий тренер Віктор Гекало. Тренер посприяв, щоб перспективний спортсмен, коли настав час іти до війська, служив у спортивній роті Прикарпатського військового округу. Першим важливим досягненням у важкій атлетиці Івана Дзуля був успішний виступ на першості республіканської ради СТ «Авангард», який відбувся у 1984-ому році в Хмельницькому. Тоді 21-річному калуському штангістові, який виступав у ваговій категорії 75 кг, підкорилася сумарна вага 295 кілограмів: 132,5 кг у ривку та 167,5 кг у поштовху. Цей результат на 5 кілограмів перевищував норматив майстра спорту СРСР, а відтак йому, окрім медалі та грамоти, вручили і значок майстра спорту за №277722, каже Іван Дзуль:

"Так склалося, що вже наступного року я востаннє брав участь у змаганнях високого рівня. Так у спорті буває. Ти доходиш до певної межі, а далі знаходиться повно причин, які не дозволяють тобі рухатися вперед. Але це не означає, що я полишив своє улюблене заняття. Постійно підтримував і підтримую свою фізичну форму. Звичайно ж, були за ці роки різні змагання, на яких мені доводилося виступати. Приміром, постійні відомчі спартакіади, у яких я виступав у військовому триборстві за команду Калуського відділу міліції, де я працював. Але про світові чи хоча б республіканські атлетичні арени довелося забути на тривалий час".

 

«За сорок років я постарів лише на 13 секунд»

До речі, Іван Дзуль є одним із небагатьох спортсменів, який поєднує і важку, і легку атлетику. Окрім штанги, він показує непогані результати в бігу на 400 і 1000 метрів. Цьогоріч у калуського атлета ще одна «кругла» дата: 40 років тому Іван Дзуль, беручи участь в республіканських змаганнях «Старти надій», пробіг кілометрову дистанцію за 3 хвилини і 13 секунд, виконавши норматив І юнацького розряду.

"До цієї дати я також зробив собі подарунок. На стадіоні «Хімік» відбувся «ретроспективний забіг» і я подолав кілометр за 3 хвилини і 26 секунд. Так що за сорок років я постарів лише на 13 секунд! Добре, що зараз дуже розвинений ветеранський спорт і я можу себе показати і в легкій, і у важкій атлетиці. Для цього, по-перше, потрібне бажання досягти в житті ще більше висот, а по-друге — витримати чотири найважливіших для будь-якого спортсмена складові успіху. Це — фізична, технічна та психологічна підготовка і фінансова підтримка. Технічну і фізичну мені вдається підтримувати стабільно завдяки тренеру ДЮСШ «Сокіл» Ігореві Стечаку, в якого я займаюся. Саме він мене і підштовхнув до ветеранських змагань у 2007-ому році, вмовивши взяти участь на першості області. Там я познайомився з багатьма людьми, які не перестають бути вірними спорту, не зважаючи на вік чи зайнятість".

Відтоді через Інтернет калушанин почав постійно слідкувати за новинами ветеранського спорту. Так і дізнався про чемпіонат Європи з важкої атлетики у Баку у 2012-ому році і вирішив спробувати поборотися за медалі. Фізично і технічно його підготував Ігор Стечак, а от морально, як виявилося, він не був готовий, тож, не міг впоратися із навалою емоцій:

"Уявіть: великий зал, сотні людей довкола, відеокамери, спалахи фотоапаратів. Ти відчуваєш, як до тебе прикута увага всіх присутніх у залі. І через те зайве хвилювання я став другим після російського атлета Андрія Ємєльянова. Але вже наступного року на ветеранських іграх у Туріно я його таки «взув», отримавши «срібло». Хоча й показав перший результат, але стараннями суддів «золото» віддали іншому спортсменові. А от Ємєльянов був лише четвертим".

Як запевняє Іван Дзуль, спорт, а особливо — ветеранський, для того й існує, щоб стимулювати людей до розвитку. Особливо це важливо для молоді, яка мала б брати приклад із ветеранів. Для Івана це й справді стиль життя, до речі — модний. Принаймні, в Європі:

"Дехто може сказати, що старість — це пора, коли треба побільше відпочивати і зустрічатися, щоб обговорювати свої болячки. Я не заперечую, що з віком людина потрохи втрачає свої кондиції. І сам відчуваю, що мої суглоби вже не такі гнучкі, але стараюся слідкувати за станом свого здоров’я і підтримувати фізичну форму. Для мене — це стиль життя, це свого роду «кайф». Мені завжди приємно бачити на міжнародних змаганнях 80-річних чоловіків, які сміливо виходять на поміст нарівні зі значно молодшими спортсменами".

Кажуть, «не сотвори собі кумира», а от для Івана сьогодні є людина, якою варто захоплюватися і брати з нього приклад. Це відомий калуський гирьовик, 72-річний Василь Юрчишин, який є рекордсменом області в штовханні ядра і метанні молота.

 

У планах — чемпіонати Європи і світу та "Калуська піраміда"

У січні Іван Дзуль святкував своє 55-річчя. Тоді він собі поставив за мету взяти участь у чемпіонаті України і перемогти. Проте, анонсоване проведення змагань у березні спочатку перенесли на квітень, згодом — відклали на червень. Іколи вже ніхто й не надіявся, що чемпіонат узагалі відбудеться, Федерація важкої атлетики оголосила точну дату і місце проведення чемпіонату, який пройшов 12-14 жовтня в Миколаєві. Іванова мрія таки збулася і він отримав звання чемпіона, встановивши нові рекорди України у ваговій категорії до 73 кг. Його цьогорічний результат — 188 кг (83 кг у ривку і 105 кг у поштовху).

"Часу для підготовки було обмаль, бо ті перенесення вибили із усталеного режиму не тільки мене. Але Ігор Стечак зробив свою справу і я в тактичному та фізичному плані був стабільним. З емоціями перед стартом також було все гаразд. Залишалося за малим — за фінансами".

Каже, що дуже вдячний долі, що вона звела його із головою Калуської міськрайонної організації політичної партії «Національний корпус» Михайлом Греськом:

"Він запропонував мені виступити під егідою «Національного корпусу», який багато робить у плані саме фізичного виховання молоді і допомагає спортсменам взяти участь у змаганнях різних рівнів та досягти відповідних результатів".

Якщо буде усе гаразд із здоров’ям, каже Іван Дзуль, він обов’язково поїде в червні наступного року у Фінляндію на чемпіонат Європи та у вересні — в Канаду на чемпіонат світу. У коментарі «Вікнам» Михайло Гресько зазначив:

"Для «Національного корпусу» буде великою честю відправити своїх посланців на спортивні форуми світового рівня. Нещодавно стартував всеукраїнський проект «Спортивний корпус», який направлений на розвиток фізичних можливостей людини. До того ж — вік, стать та вид спорту значення не мають. Згідно з цим проектом ми готові допомогти всім, у кого є бажання досягти високих результатів і вдосконалювати свої фізичні можливості. Іван Дзуль, Володя Щавінський — це яскраві приклади того, наскільки цілеспрямованими може бути кожен із нас у прагненні досягти нових висот. До речі, минулого року Володя став чемпіоном України серед учасників віком до 17-ти років, а в змаганнях серед дорослих показав четвертий результат. До того ж, калушанин неофіційно виконав норматив майстра спорту України".

Про Івана Дзуля взагалі варто сказати більше, адже він не лише тренується сам, але й передає свої навики і багатий досвід молодим спортсменам, які тільки-но роблять перші кроки в досягненні своєї мети. Він просто заряджає усіх своїм палким ентузіазмом та енергією, каже Михайло Гресько:

"І коли «Спортивний корпус» розпочав свою діяльність у Калуші, Іван Васильович відразу ж запропонував свою допомогу, поділився з нами своїми ідеями щодо реального втілення програми в життя. Так що у «Національного корпусу» з ним тісна дружня співпраця. Мені буде за честь, якщо завдяки Івану і підтримці партії ми погонимо хвилю розвитку спорту по Україні, долучимо ветеранів спорту до цього руху. Це буде нашим величезним внеском в оздоровленні нації. Іванможе поділитися з морлоддю не тільки фізичними досягненнями, а й багатьма моральними якостями. Він — справжній українець і справжній патріот, який вартий бути педагогом моралі! Я маю за честь потискати йому руку".

Іван Дзуль, розповідаючи про свою участь у проекті «Спортивний корпус», поділився однією зі своїх ідей, яку реалізує на практиці:

"У Калуші є хороший масовий легкоатлетичний проект «Калуська десятка». Я люблю біг, сам бігаю, але важку атлетику я люблю більше. Тому в мене зародилася ідея зробити щось подібне для наших силачів. Умовно я навіть уже назвав цей проект «Калуська піраміда». Це буде таке своєрідне багатоборство. Учасники мають впоратися із різними спортивними снарядами, поступово збільшуючи їх вагу. Спочатку йде вижимання 16-кілограмової гирі, потім — 24 кг, 32 кг, далі учасникам пропонується перенести 50-кілограмовий мішок на певну віддаль і фінішувати підніманням штанги вагою 100 кг".

Поки що Іван Дзуль працює над положенням про "Калуську піраміду" і планує об’їздити всі громади району, щоб ознайомити людей із пропозицією організувати такі спортивні свята в кожному селі. А самі змагання планують провести вже навесні, коли потепліє

Ігор МУДРИК, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: