“Команда Януковича, вважала, що засудивши Тимошенко, можна буде розірвати договір з Росією на підставі визнання міжнародним судом газової угоди недійсною. Однак, за таких умов Україна програє в Стокгольмі. Адже, регіонали підписавши й ратифікувавши “Харківські угоди” підтвердили легитимність договорів, які уклала екс-прем’єр”, - пояснює Володими Пилипчук.
Науковець вважає, що владі вигідніше визнати, що Тимошенко уклала угоди з Росією під примусом, в умовах тиску Росії та становищі безвиході України і Європи.
“В України зберігається можливість оскаржити газові угоди в міжнародному арбітражі і виграти суд, якщо сама Україна попередньо визнає, що невигідність газових угод стала результатом тиску Росії, і укладались в становищі безвиході України і Європи. Доведе, що Росія, зловживаючи своїм монопольним становищем єдиного постачальника газу в Україну і домінуючого постачальника газу в Європу, вчинила тиск на Україну задля укладання газової угоди саме на її умовах”, - дадає Володимир Пилипчук.
“Україна була в безвиході і мала вибирати, або не підписувати угоди і отримати загрозу техногенної катастрофи від дефіциту газопостачання східних регіонів України і Європи. Підтвердження навмисності дій Росії і антиукраїнської їх спрямованості є те, що Росія відмовлялася пропускати для потреб України більш дешевий туркменський газ через свою територію. Також Росія й досі не погоджується на перегляд умов газових угод без політичних і майнових поступок з боку України. Але це підтверджує, що газовий контракт не носить комерційного характеру, а мотиви керівництва Росії в його підписанні чи в зміні його положень є диктатом, тиском, шантажем” - вважає академік.
За словами Володимира Пилипчука, якщо Україна звернеться саме з такими аргументами до міжнародного суду, то це перекреслює звинувачення проти Тимошенко і суд має її виправдати і відпустити на волю в залі суду. Це має відбутися до подання Україною позову до міжнародного арбітражного суду.
“Інакше, виникнуть запитання: чому позов до арбітражу подається на підставі того, що газові угоди були заключені під тиском Росії, а Печерський суд продовжує судити Юлю, начебто вона їх заключила, керуючись приватними інтересами”, - зауважив вчений.