Причиною такої консолідації політичних сил стала реєстрація 10 жовтня 2011 року у Верховній Раді України проекту закону «Про вибори народних депутатів України» (№9265-1).
Законопроект, авторами якого є представники пропрезидентської більшості, по своїй суті є удосконаленим варіантом проекту, підготовленого робочою групою під головуванням Міністра юстиції України, і який у свою чергу був розкритикований Венеціанською комісією та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).
За словами заступника голови Української партії Олега Олійника, збільшення прохідного бар’єру до 5%, повернення до змішаної системи виборів, форма та спосіб формування виборчих комісій, формування виборчих списків, відсутність захисту виборчих бюлетенів робить неможливим не лише потрапляння нових політичних партій у парламент, але і створює умови для усунення без жодних причин будь-яких неугодних опозиційних (і не лише) кандидатів у депутати.
Законопроект перетворює народне волевиявлення фактично у залежність від бажання кількох людей.
Результатом роботи круглого столу стало прийняття відповідної резолюції, а саме:
— проект закону внесений провладною більшістю (№9265-1) є неприйнятним, не відповідає нагальним потребам українського суспільства, обмежує демократичні права та свободи громадян;
— проведення чергових виборів народних депутатів України має відбуватись на партійній основі за відкритими регіональними списками з прохідним бар’єром в 1%.
Також було прийнято рішення про звернення до народних депутатів України та лідерів політичних партій, що представлені у парламенті, котрі вважають себе прибічниками демократичного розвитку України, об’єднати зусилля задля забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону «Про вибори народних депутатів України», розробленого народним депутатом України Ключковським Ю. Б.
Ватикан: коли час зупинився