Про те, як малі гідроелектростанції впливають на Черемош, розповів учасник руху «Збережемо природу Карпат» Ярослав Ільчишин.
У першу чергу Ільчишин наголосив, що Черемош є унікальною річкою, яких одиниці у світі – завдяки якості води, на яку впливає мінералогічний та хімічний склад тощо. На цю якість впливає цілий ряд факторів і навіть мінімальне втручання може спровокувати зміни. Тим часом, якщо реалізуються заплановані проекти, то впливи ці стануть уже катастрофічними.
Ярослав Ільчишин – аспірант географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка і тема його кандидатської роботи стосується території басейну Черемошу. Каже: «інвестори як аргумент на користь малих ГЕС наводять тезу, що ніякого впливу на водну систему Карпат будівництво мати не буде, що всі турбіни екологічно чисті, що жодного впливу на гідрологічні показники нема. Хотілось би прояснити ситуацію».
А ситуація виглядає наступним чином. На території басейну планується спорудити до 33 міні-ГЕС. Є вже збудовані – тим самим скандально відомим інвестором ПП Миронюком, – які знаходяться на Білому Черемоші. Ільчишин провів дослідження безпосередньо на цій території, на діючих міні-ГЕС у с. Яблуниця і с. Пробійна.
Перше, що його здивувало, то це будівництво станцій всупереч їх нерентабельності. Через вирубку лісів та інші чинники Черемош далеко не такий повноводний, як був ще кілька десятиліть тому. Річище повноцінно наводнене дуже нетривалий період – весною, коли тануть сніги, і частково літом. Решту часу спостерігається різке зниження води. Відповідно, станції простоюватимуть або забиратимуть у труби усю воду повністю. Останній варіант найбільш вірогідний і найнебезпечніший, бо після турбін малої гідроелектростанції, як після м’ясорубки, у воді не лишиться нічого живого. «Якщо є дериваційна міні-ГЕС, яка має частковий забір води в трубу, то для її функціонування при дуже низькому рівні води фактично весь потік іде в трубу. Відповідно, ми можемо собі уявити, який це вплив на нерест, який це вплив на живі організми, що всі гинуть фактично, потрапляючи в трубу і потрапляючи на турбіну», – каже він.
На тих місцях, де є електростанції, також активізуються зсувні процеси. Особливо під час паводку. Мала ГЕС – це фактично гребля, що перегороджує річку, каже експерт. Відповідно, Черемош, що тривалий час тік у певному руслі, і раптом отримує на своєму шляху перепону, шукає, як її подолати. Збільшується тиск на дно і на берегову лінію. Від цього активізується ерозія і, як наслідок, зростає вірогідність обвалів та зсувів. Можна собі уявити, що чекає на Карпати, якщо на руслі таки постануть усі заплановані ГЕС.
Власне, потуги річки здолати перешкоди стосуються і самих гребель малих гідроелектростанцій. Ільчишин каже, що у випадку каскаду з 33 ГЕС зрив гребелі на одній може спровокувати лавиноподібний ефект щодо всіх інших. Якщо гребля не витримає, то пізніше цілий каскад міні-ГЕС сформує велику хвилю, яка знесе фактично все, що є навколо. А греблі мають всі шанси не витримати хоча б тому, що виготовляють їх із вживаних матеріалів та часто із порушенням норм.
Також було проведено аналіз складу води. Індикатором якості води є безхребетні мікроорганізми, що реагують на будь-які зміни екосистеми. Ільчишин взяв проби води у неторканих водах Черемоша на високогір’ях. Там вода виявилася відмінною. Потім перевірив воду одразу після ГЕС. З відмінної вода опустилася до позначок добре/задовільно. І це тільки після однієї міні-ГЕС, а з кожною наступною ситуація тільки погіршуватиметься.
Ватикан: коли час зупинився