“Тоді народні депутати обиралися за партійними списками, ховаючись за прізвищами вождів. Ніхто не знав, хто на 25-му місці, не кажучи вже про 123-тє. Всі партії розвивалися за вождистським сценарієм. Ця ситуація мала би змінитися, але не міняється. Нові політичні проекти – “Удар”, “Свобода”, “Україна – Вперед!” – наступають на ті самі граблі. Це означає, що політики і їх консультанти, ідеологи – дуже інертні”, — зауважив він.
Березовець наголосив, що суспільство зараз розвивається дуже швидко.
“Нещодавно спілкувалися з журналістом Мустафою Найємом. Він використав термін “цифровий розрив” – між двома частинами громадян України. Одна – так звана “Фейсбук ком’юніті”. Це читачі популярних політичних ресурсів, соціальна мережа активних. Саме Facebook, а не “ВКонтакте” чи “Одноклассники”. Таких налічується понад два мільйони. А решта продовжують жити за інерцією, де є газета “Сільські вісті” і телеканал “Інтер”. Чим так звані “нові медіа” – Facebook і Twitter – відрізняються? Є можливість написати й одразу отримати відповідь. Цей формат змінює суспільну поведінку. Ці дві частини України, як сполучені судини, починають переливатися. Там 44 мільйони, а там – два. І ці два – набагато активніші”, — підкреслив політтехнолог.
Ватикан: коли час зупинився