Законопроект був розроблений Міністерством охорони здоров’я і два тижні тому переданий у Верховну Раду.
“Зараз його вивчає парламентський комітет з охорони здоров’я. Потім він повинен передати його на розгляд Ради. Але думаю, що це буде вже при новому скликанні”, - сказав виданню директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ Руслан Салютін.
Головний трансплантолог МОЗ Олександр Никоненко пояснив, що в Україні 7 центрів трансплантації готові до постійної роботи, але трупне донорство практично блоковане.
“У нас в країні роблять сотню пересадок нирок на рік, одну - серця, і 12-14 - печінки. При цьому щорічно трансплантації нирки потребують більше 2000 чоловік, печінки - близько 1000, серця - 500-700”, — пояснює він.
Никоненко відзначив, що зараз після смерті людини згоду на пересадку її органів повинен дати родич, але він перебуває у важкому психологічному стані, і найчастіше відмовляє.
За його словами, при розробці закону автори орієнтувалися на досвід Росії, Білорусі, Італії, Австрії.
Після прийняття закону всі українці стануть потенційними донорами. Їм 2 місяці будуть роз’яснювати, що вони можуть відмовитися від здачі органів: для цього треба буде написати заяву і віднести в поліклініку за місцем проживання, або навіть відправити електронною поштою Держслужбі з трансплантації. Це відомство створить єдиний реєстр відмовників, а також контролюватиме роботи по забору органів і пошук потенційних донорів.
У лікарнях працюватимуть фахівці, які підшукуватимуть потенційних донорів у відділеннях реанімації та інформуватимуть про них центри по забору органів.
“Якщо консиліум лікарів в лікарні констатує смерть мозку пацієнта, то після бесіди з родичами органи людини зможуть вилучити”, — відзначає Никоненко і додає, що навіть після прийняття закону родичі зможуть заборонити забирати органи у померлих.
Трансплантолог визнає, що в Україні населення дуже негативно ставиться до презумпції згоди, і тому потрібно, щоб відомі люди — спортсмени, політики, зірки — публічно підтримали законопроект.
За словами медичного адвоката Людмили Солоп, закон може бути корисний, але треба дивитися, які в ньому передбачать механізми проти зловживань. Серед можливих ризиків - те, що трансплантологія передбачає не тільки пересадку внутрішніх органів, але і сухожиль, м’язів, шкіри. Тобто людину зможуть просто розібрати на органи, і родичам навіть нічого буде поховати.
Ще один ризик, про який кажуть юристи — неякісні органи для трансплантології та процвітання “чорного” ринку органів.
Автори закону запевняють, що такі зловживання будуть неможливі завдяки суворому контролю. “У нас в країні чорна трансплантологія в принципі неможлива”, - запевняє Никоненко.
ДО ТЕМИ:
По справі «чорних трансплантологів» обласного бюро судмедекспертизи вже є перший арешт
