— На цій ікона зображена Діва Марія, Яка сидить, руки в Неї підняті, а на грудях, на фоні круглого щита Ісус, Який благословляє людей, — розповідає мистецтвознавець Андрій Карась. — Таке зображення Богоматері дуже давнє, датоване IV століттям. Щось подібне можна бачити в усипальниці святої Агнії в Римі. Там є зображення Богоматері з простертими в молитві руками і з Ісусом, Який сидить на Її колінах. Ікона Божої Матері «Знамення» стала відомою ще за княжих часів. Так у 1170 році об’єднані війська давньоруських удільних князів, керовані жорстоким Андрієм Боголюбського, підійшли до стін княжого Новгорода. Люди молилися».
Згодом місцевий архієпископ Ілля почув дивний голос, що наказував йому взяти з церкви Спаса Преображення, образ Пресвятої Богородиці і винести його на міську стіну. Коли ікону переносили, вороги випустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них встромилась у лик Богородиці. З очей Її витекли сльози, та ікона повернулась ликом до міста. Після цього Божественного знамення ворогів охопив й страх, вони стали вбивати один одного, а новгородці поспішили в бій і перемогли.
Маленькі іконки Богородиці «Знамення» часто давали матері та дружини солдатам на війни. Кажуть, що іконки відвертали від тих людей, які носили їх при собі, ворогів та кулі неприятелів. Тепер же іконки «Знамення» дають тим людям, які вирушають у далекі краї на заробітки, аби пам’ятали про рідний дім і не втрапляли у неприємні ситуації.
Ватикан: коли час зупинився