Суть технології, за словами її ініціатора, доктора фізико-математичних наук, провідного наукового співробітника Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України Олександра Васильєва, полягає у використанні паливних комірок при виробництві електричної енергії з органічних видів палива та водню.
Так звана паливно-комірчана технологія (fuel cell), як засвідчує світова практика експлуатації паливно-комірчаних систем, містить значні перспективи, а самі паливні комірки зменшують потребу в паливі майже втричі та практично не забруднюють довкілля. Сьогодні, окрім виробництва енергії стаціонарними і мобільними пристроями, паливні комірки вже з успіхом використовують у різноманітних транспортних засобах замість звичайних двигунів, у літаках, морських суднах, на залізниці, засобах зв’язку (для живлення комп’ютерів), у медицині тощо. Водночас, у поєднанні з паливними комірками популярні сьогодні вітрові та сонячні джерела електричної енергії стають засобами справді безперервного та екологічно безпечного енергопостачання.
Як відзначає Олександр Васильєв, паливно-комірчана технологія є економічно та соціально доцільною альтернативою атомній і традиційній тепловій енергетиці, яка базуватиметься на єдиному в Європі та третьому у світі за розмірами українському родовищі піску-циркону.
Поряд із провідними науковцями Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича доцільність впровадження технології fuel cell в Україні підтвердили й фахівці Інституту загальної енергетики Національної академії наук України.
Відштовхуючись від їх висновків та рекомендацій, народний депутат Олександр Сич у депутатському запиті звертає увагу міністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Стацького на необхідності проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, щоб визначити перспективи використання паливно-комірчаної технології у національній енергетиці.