— Що ж це за “народний герой”? Ось що відомо про нього комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, — зазначає Геннадій Москаль.
Саша Білий (справжнє прізвище — Олександр Музичко), народився 19 вересня 1962 року в м.Кізел Пермської області, Російської Федерації, згожом переїхав на Рівненщину. В Україні його неодноразово притягували до кримінальної відповідальності. У 1995 році через суперечку О.Музичко побився з відвідувачем кафе. Суд визнав О.Музичка винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 101 Кримінального кодексу України — заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. У 1997 році київським правоохоронцям не вистачило доказів, щоб довести причетність О.Музичка до стрілянини в одному з київських розважальних центрів.
З грудня 1999 по червень 2003 О.Музичко утримувався у Рівненському СІЗО. Його разом із шістьома спільниками звинуватили у вимаганні грошей від бізнесмена. У січні 2003 року суд міста Рівне засудив О.Музичка до трьох із половиною років ув’язнення.
З квітня 2007 року О.Музичко керував охороною Рівненського ливарного заводу. У 2009 р., під час сутички на заводі через боротьбу Валерія Канського та Валерія Марчука за крісло директора, О.Музичка звинуватили в причетності до силового захоплення підприємства.
У 2012 році О.Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому окрузі, але програв. Під час передвиборної кампанії значився, як заступник директора ПП “Балкан-Сервіс”.
За останній час на адресу Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією надійшла наступна інформація щодо діянь Саші Білого на Рівненщині:
Начальник ДАІ УМВС полковник міліції Семенюк О.М. заплатив одноразово О.Музичку на “розвиток “Правого сектору” 10 тис. доларів США та зобов’язався щонеділі передавати по 2 тис.дол.США. Цієї інформації він навіть не приховує від підлеглих. Кілька днів тому представники Спілки автомобілістів Рівненщини вимагали в кабінеті Семенюка О.М. заяву на звільнення, однак останній передзвонив Музичку, і той по телефону пригрозив цим представникам ноги переламати, якщо вони ще раз там з’являться.
24.02.2014 р. група на чолі з Музичком О.І. зайшла до чергової частини податкової міліціїї ДПА в Рівненській обл. (м.Рівне вул.Відінська,12), забрала ключі від арештованого а/м Ніссан-Террано, завела й поїхала геть. “Активісти” обґрунтували свої дії “потребами революції”.
Того ж дня ця група завітала до начальника Дубнівського МРЕВ ДАІ, (м.Дубно вул.Грушевського, 184) Жупанюка С., примусила його написати заяву на звільнення та взяла 10 тис.дол.США. “на потреби революції та постраждалих” взамін за те, що не поїде до нього додому й не буде більше турбувати. Так само вчинили з керівником Рівненського МРЕВ ДАІ М.Добринським.
25.02.2014 р. О.Музичко разом із групою своїх прихильників зайшов на територію ТзОВ “ТАКО” (м.Рівне, вул. Курчатова, 62-а) та змусив керівництво структури віддати йому два автомобілі “Міцубісі L-200”, а також мікроавтобус “Фольксваген”, аргументуючи це потребами революції.
26.02.2014 р. О.Музичко разом зі своїми спільниками завітали до колишнього керівника Рівненської райдержадміністрації Карпенчука В.В. та вимагали в нього 700 тис.дол.США в обмін на те, що О.Музичко не підніматиме питань про численні зловживання В.Карпенчука при розподілі землі в Рівненському районі. До міліції Карпенчук боїться звертатись, оскільки Музичко проголосив, що він і є правосуддям в області. В.Карпенчук вирішив рятуватися втечею з області.
Начальник УМВС України в Рівненській області полковник міліції Лазарєв Д. віддав у користування “Правому сектору” базу “Беркуту” (м.Рівне вул. Відінська) — офіс, автогараж, спортзал і т.д. — в обмін на лояльність. Ця лояльність призвела до того, що Музичко присутній на щоденних оперативних нарадах Лазарєва та проводить інструктажі. Громадськість обурюється фактами, що опергрупа міліції, затримуючи в місті порушників громадського порядку, доставляє їх до Народного дому (м.Рівне вул.С. Петлюри), де Музичко вирішує — везти їх у міліцію й реєструвати чи залишати тут “на перевиховання”. Взамін на цю ж лояльність Музичко змусив підписати активістів майдану та керівництво облради прохання залишити Лазарєва на посаді керівника Рівненської міліції. На сьогоднішній день в інформаційній системі ОВС “Армор” відносно Музичка ніякої інформації нема, видалили навіть судимість. Це дало змогу Музичку купувати вогнепальну зброю, в тому числі й нарізну, з якою він розгулює по місту.
При здачі приміщення Рівненської ОДА протестуючим заступник губернатора Юхименко А.І заплатив 10 тис. доларів США Музичку “за охорону”, тобто за те, щоб нічого не руйнували й не виносили. Це при тому, що Юхименко є тестем заступника начальника УСБУ, керівника напрямку “К” УСБУ в Рівненській обл. Назарука В.
25.02.14 Музичко зі спільниками завітав до власника ТЦ Чайка, (м.Рівне, вул.Гагаріна), чеченця за національністю, та вимагав 100 тисяч доларів США на розвиток держави. Скоро в м.Рівне має приїхати чеченська діаспора з Києва для вирішення цього питання.
— Я звертаюся до лідера “Правого сектору” Дмитра Яроша з вимогою зробити офіційну заяву й відмежуватися від дій зазначеного “активіста”, — зазначив Геннадій Москаль. — Звернувся також до міністра МВС України А.Авакова та Генпрокурора І.Махніцького з вимогою покласти край цьому зухвалому безчинству. Якщо в Музичка є відхилення в психічному розвитку, його необхідно ізолювати від суспільства.
Геннадій Москаль звернувся до секретаря РНБО Адрія Парубія з питанням: “Скільки у вас “сотень самооборони”? Якщо міліція неспроможна впоратися з С.Білим, то може вислати туди підпорядковані вам “сотні”? Чому ви робите вигляд що в Рівненській області все гаразд?”
— Чому голова СБУ Валентин Наливайченко не інформує про ці неподобства вище політичне керівництво держави? Адже нереагування на подібні факти — це злочин перед українським народом і найгірша компрометація всього того, за що стояв Євромайдан, — переконаний народний депутат.
