У відповіді йдеться, що Українська Автокефальна православна церква не поділяє запропоноване від УПЦ КП негайне відновлення церковно-адміністративної єдності обох Церков, повідомляє «Релігія в Україні».
На це в УАПЦ є ряд причин. Зокрема, УАПЦ не поділяє думку щодо приєднання єпархій та парафій менш чисельної Церкви (УАПЦ) до структур чисельнішої Церкви (УПЦ КП).
«Чисельність не є універсальним критерієм оцінки церковного життя. Так, до прикладу, Московський Патріархат (МП) набагато чисельніший Константинопольського. Більш того, як неодноразово заявляли представники МП, чисельність цієї Церкви «перевищує сукупність членів усіх інших Православних Церков разом», - йдеться у відповіді.
Говорячи про МП, Патріархія УАПЦ також нагадує, що «ця Помісна Церква перебуває у полоні секулярної ідеології», зокрема ідеології «русского міра».
Разом із тим УАПЦ не претендує на те, щоб об’єднання православних християн відбувалося на її основі. «Ми лише прагнемо, щоб процес консолідації не був формальним, а модель об’єднання - передбачала збереження УАПЦ як єдиної церковної структури», - наголошується у відповіді УАПЦ.
УАПЦ визначила мету об’єднання - єднання усіх православних християн в єдиній помісній Церкві та отримання «канонічної легітимізації своєї ієрархії з боку Вселенського Патріарха, а згодом і визнання свого канонічного статусу з боку Помісних Православних Церков».
Для досягнення мети УАПЦ пропонує наступне:
- до процесів консолідації українського православ’я «має бути активно залучений Вселенський Константинопольський Патріархат»;
- «становлення єдиної помісної Православної Церкви має відбуватися за участі єпископату УПЦ (МП), яка за кількістю своїх парафій значно перевищує сукупну кількість парафій УПЦ КП та УАПЦ».
«Якщо найближчим часом єпископат УПЦ (МП) не зважиться розпочати конкретні кроки до здобуття помісності, то в майбутньому цю Церкву чекає маргіналізація та суспільна ніша «Церкви російської діаспори», зазначає Патріархія УАПЦ.
У своїй відповіді УАПЦ визначила свою модель об’єднання церков, яка має:
- здійснюватися у загальноцерковному форматі, тобто як поєднання двох повноцінних юрисдикцій (а не шляхом поглинення УПЦ КП парафій або єпархій УАПЦ);
- відбуватися з благословення Вселенського Патріарха Варфоломія;
- відповідно до слів св. ап. Павла про необхідність розбіжності думок призвести до створення такої церковної структури, де б могли вільно існувати та розвиватися єпархії та парафії з різними традиціями та поглядами на деякі питання церковного життя.
Наприкінці звернення Патріархія УАПЦ додала: «Кожен з нас відчуває свою відповідальність перед історією. І кожен з нас щиро прагне, аби день нашого об’єднання надійшов якнайшвидше. Проте ми маємо пам’ятати - справжнє єднання неможливо досягнути шляхом тиску, оскільки такі дії зазвичай призводять лише до конфронтації та порушення міжконфесійного миру».