Калуська СЕС: протидія гарячці Ебола — особиста гігієна

Калуська санепідстанція інформує про спалах у світі небезпечної недуги — гарячки Ебола. Як твердить лікар-епідеміолог Калуського районного структурного підрозділу Держсанепідслужби Мирослава Гуменяк, українські медики та населення мають знати симптоми та наслідки цієї недуги. В Україні на сьогодні не було зафіксовано захворювання на гарячку Ебола. Але підстави для настороженості залишаються, оскільки у період військової та соціальної нестабільності існує загроза поширення епідемії, зокрема, у зв’язку з міграціями та рухом біженців.
Переглядів: 479

Найбільш важливим методом протидії небезпечній недузі є раннє виявлення і діагностування.

Гарячка Ебола – гостре висококонтагіозне природно-вогнищеве вірусне захворювання, якому властиві тяжкий перебіг з розвитком геморагічного синдрому (крововиливів, кровотеч). Показник летальності коливається від 50% до 90%. Хвороба передається від людини до людини при безпосередньому контакті з хворим або трупом, а також через біологічні рідини (кров, сечу, слину, мокротиння, сперму).

— Перші випадки захворювання були зареєстровані в 1976 році в Заїрі, розташованому на річці Ебола, звідси й назва, що її отримала нова хвороба, — твердить лікар-епідеміолог Калуського районного структурного підрозділу Держсанепідслужби Мирослава Гуменяк.

Гарячку Ебола нині вважають одним із найнебезпечніших і найтяжчих інфекційних захворювань людини. Швидкий перебіг і тяжкість хвороби призводить до того, що хворі нерідко не встигають звернутися за медичною допомогою або поступають у стаціонар занадто пізно. 

Інкубаційний період – від 3 днів до 21 дня. Геморагічна гарячка Ебола розпочинається із гострого гарячкового стану, проносу, найчастіше кривавого і блювоти. Зазвичай спостерігається також головний біль, нудота і болі в животі. Надалі можуть розвиватися гіперемія судин, коньюктиви, відсутність апетиту і такі геморагічні симптоми, як носова кровотеча, кровотеча ясен, кривава блювота, кров у випорожненнях і короподібна висипка на обличчі, тулубі та кінцівках. Прогресуючи , хвороба призводить до сильного зневоднення і втрати маси тіла. На пізній стадії хвороби нерідко уражається центральна нервова система, виникає сонливість, марення, або кома.

Не зважаючи на те, що ВООЗ офіційно не рекомендує обмежень туризму чи торгівлі з ураженими країнами, деякі держави фактично вже ввели відповідні обмеження.

Специфічна профілактика не розроблена. Загальна профілактика полягає в найсуворішому дотриманні всіх правил особистої гігієни. В даний час найважливішим є своєчасне звернення хворих за медичною допомогою при появі гарячки, проносу та інших симптомів захворювання, забезпечення швидкого розслідування й лабораторного підтвердження  діагнозу.

Про спалах гарячки Ебола у країнах Західної Африки у 2014 року вперше повідомлено у березні. Під час спалаху переважна більшість випадків реєструвалася у трьох країнах: Гвінеї, Ліберії та С’єра-Леоне. У липні 2014 р. хворі також були виявлені у Нігерії.

За інформацією ВООЗ, станом на 21 серпня 2014 року, з початку спалаху зареєстровано 2473 випадки хвороби (підтверджених, ймовірних та підозрілих), 1350 з яких завершився летально (летальність склала 54%).

Це найбільший та найпоширеніший спалах хвороби за всю історію її реєстрації.