На своїй сторінці у Facebook Євген Лозівський написав: “Все,мене викинули... офіційно. Спочатку з армії, а тепер і з роботи. З роботи, якій я присвятив всю свідому частину свого життя”.
Євген Лозівський у 15 років поїхав до Дніпропетровська навчатись на залізничника у техникумі. Потім навчався ще у ПТУ та два роки працював складачем потягів на Дніпропетровському заводі “Комінмет”.
У 2007 році влаштувався в Локомотивне депо “Лозова” Південної залізниці помічником машиніста тепловозу. Повернувся до батьків в Лозову, почав працювати. Водночас продовжував навчатися у Лубенській техшколі на машиніста тепловозу і машиніста електровозу.
“У 2012 році мав бути обкатаний на посаду машиніста, але вступив у ВО “Свобода”. Мав погляди не такі, як керівництво депо, а тому підвищення “зарубали”. Так і залишився помічником, але патріотичних поглядів не змінив. Це реально робота мого життя”, стверджує він.
“У 2014 році Путін приперся до нас зі своїми бойовиками. Машиністи і помічники мають бронь від військоматів, бо повинні виконувати обсяги перевезень навіть в часи війни. Я обійшов цю бронь, поїхав на Схід”, продовжує Лозівський.
У зоні АТО “айдарівець” отримав поранення й у результаті — другу групу інвалідності.
Після повернення із Донбасу, Євген прийшов в депо з надією повернутися на роботу, але йому відмовили. На прохання направити його на перекомісію також ніхто не відгукнувся. Натомість повідомили, що з другою групою він узагалі не має права працювати.
“Здав посвідчення і отримав трудову... Прикро. Я не кажу про якесь особливе ставлення, але ж можна було знайти для мене якусь посаду, хай навіть поки що не пов’язану з рухом потягів. Тепловози, колії, вокзали — це реальний шматок мого життя, який у мене відібрали. За те, що хотів допомогти Державі”, каже боєць.