У СРСР існував ГУЛАГ — частина системи репресивних органів радянської держави. Основу ж цієї системи становили органи, які узагальнено можна назвати політичною поліцією. Вона постійно перебудовувалася, міняючи назви та керівників, але завжди зберігала свою суть, діяла як політична поліція, - повідомляють ”Вікна” із посиланням на 112.UA.
На території країни з 1917 року діяли:
— ВРК — Військово-революційні комітети, органи позасудової розправи з потенційними противниками. Комітети децентралізовані і чинили насильство, превентивні арешти, захоплення заручників і страту за власною ініціативою або за погодженням з ЦК РКП (б);
НКВС — Народний комісаріат внутрішніх справ РРФСР, який був утворений одночасно з іншими комісаріатами 26 жовтня (8 листопада) 1917 року і діяв аж до 15 грудня 1930 (але в ті роки НКВД не виконував завдань головного карального органу, які отримав після відновлення в 1934 році). Короткочасним (8-17 листопада 1817) керівником НКВД був Риков. Потім перший НКВД очолював Г. І. Петровський (листопад 1917 — березень 1919);
— ВЧК — Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією (пізніше — і зі спекуляцією). Головою ВЧК на весь період її існування був Ф. Е. Дзержинський, який тоді ж одночасно був і наркомом внутрішніх справ (березень 1919-1923);
— ДПУ — Державне політичне управління НКВС РРФСР. Головою ДПУ залишився Ф. Е. Дзержинський (1922 - 1923) і апарат залишився колишній;
— ОДПУ — Об’єднане державне політичне управління при РНК СРСР. Керівник залишався колишнім з 1923 і по липень 1926 (Ф. Е. Дзержинський раптово помер), а потім ОГПУ очолив В. Р. Менжинський (з липня 1926 по липень 1934);
— ГУДБ — Головне управління державної безпеки. Функції колишнього ОГПУ перейшли до НКВС СРСР. Наркомами внутрішніх справ по черзі ставали Г. Г. Ягода (липень 1934 - вересень 1936), Н. І. Єжов (вересень 1936 - грудень 1938), Л. П. Берія (грудень 1938 - січень 1946). З 1941 р глава відомства іменується як Генеральний комісар державної безпеки;
— НКДБ — Народний комісаріат державної безпеки СРСР, який очолює В. Н. Меркулов (1941). Однак початок війни спонукає вищу владу зробити зворотну операцію. НКДБ СРСР і НКВС СРСР зливаються в єдиний орган НКВС СРСР на чолі з Л. П. Берією. 15 березня 1946 каральні органи перейменовуються в МДБ — Міністерство державної безпеки СРСР на чолі з В. С. Абакумова (листопад 1951 - червень 1951) і МВС — Міністерство внутрішніх справ СРСР на чолі з С. Д. Ігнатьєвим (листопад 1951 - березень 1953). Після смерті Й. Сталіна 15 березня 1953 міністерства зливаються в одне МВС СРСР. Майже через рік, 13 березня 1954, функції державної безпеки передаються новоствореному КДБ — Комітету державної безпеки при Раді міністрів СРСР. Така структура зберігається аж до розвалу СРСР (органи безпеки були розвалені дещо раніше СРСР). Після чого КДБ в Росії був розформований (формально) на окремі складові частини: ФСБ — Федеральна служба безпеки; ФСК — Федеральна служба контррозвідки.
