Через геноцид в Україні не народилося понад 600 тисяч немовлят
| Фото: radiosvoboda.org Із 1932-го по 1934 рік жертвами штучного голоду в Україні стали 3,9 мільйона українців, що становить 13% від загальної кількості населення, такі дані оприлюднив Інститут демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України, який проводив дослідження спільно з американськими вченими. Дослідники наполягають, що саме ця цифра є науково обґрунтованою і визнаною міжнародною науковою спільнотою, повідомляють ”Вікна” з посиланням на Радіо Свобода.
«Згідно з отриманими розрахунками, втрати через надсмертність становлять 3,9 мільйона осіб, тобто це ті, хто не помер би, якби не було голоду. В процесі обчислень з’ясувалося, що підвищення рівня смерті спостерігалося не лише в 1932 і 1933 роках, але і в 1934 році, тому ми давали оцінку трирічному періоду» – розповідає провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Наталія Левчук.
За її словами, найбільше від голоду постраждали жителі в Київській та Харківській областях, в кожній загинуло мільйон громадян. Найменше втрат зазнали Чернігівщина та Донеччина.
Основну частину померлих від голоду становлять селяни – понад три з половиною мільйони людей. Майже триста тисяч загиблих – міські жителі, звітує Левчук.
«Специфіка голоду в Україні полягає в тому, що упродовж короткого періоду часу з березня по серпень 1933 року померла надзвичайно велика кількість людей. За ці 6 місяців померли 2,9 мільйона осіб. Найбільш смертоносним був червень 1933 року, тоді загинули 840 тисяч осіб, тобто по 28 тисяч осіб за добу», – зазначила Левчук.
Дослідники звертають увагу на те, що майже четверта частина з тих, хто не пережив Голодомор – діти до 10 років. Окрім того, через геноцид в Україні не народилося понад 600 тисяч немовлят.
Цей період завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень Олександр Гладун називає «демографічною катастрофою для народу, пам’ять про яку радянська влада десятиліттями намагалася знищити». Але, говорить він, найприкріше те, що і сьогодні на цій темі намагаються спекулювати і використовувати її в інформаційній війні.
«Те, що робилося під час Голодомору, осягнути здоровим глуздом просто не вдається. Держава просто нищила своє населення. Це та подія, яку можна назвати рукотворною катастрофою, яка планувалася і здійснювалася за підтримки керівництва держави, інакше не може бути. Загальні втрати населення Радянського Союзу від голоду ми оцінюємо у 8,7 мільйона осіб, причому в абсолютних цифрах найбільші втрати понесла Україна, потім йде Росія, на третьому місці Казахстан», – сказав Гладун.
Українці навряд чи колись дізнаються остаточну цифру жертв Голодомору, бо радянська влада зробила усе, щоб знищити докази свого злочину, зазначає директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. І додає, що озвучена науковцями цифра є радше консенсусною.
«Ми можемо говорити, що названі цифри – 3,9 мільйона плюс 600 тисяч ненароджений дітей, тобто 4,5 мільйони осіб – це той мінімум втрат, який справді зазнала Україна під час Голодомору. Важливо те, що 80% українців вважають Голодомор геноцидом. Це свідчить про те, що дедалі більше українців знають свою історію і теза про те, що українське минуле розділяє українців, є безпідставною. Якщо навіть тема Голодомору здатна нас об’єднати і зробити єдиною нацією. І між іншим, це є свідченням того, що потуги раніше радянської, а тепер російської пропаганди, зазнали повного краху», – сказав В’ятрович.
Як зазначають дослідники, наслідки Голодомору відчутні й сьогодні: якби не було Голодомору в Україні, нині кількість населення була б на 4 мільйони більшою.
