Марія Сорока розповіла, що це зерно в 1932 році заховав її дідусь, щоб порятувати родину від голоду. | Фото: uapost.us Селяни згадали, як їхній дід закопав зерно, а потім не зміг знайти, пишуть ”Вікна” з посиланням на www.uapost.us.
”Вдарив сокирою по кореневищу, земля зпушилася і побачив, як з неї стирчить днище пляшки, — розповів Роман Сорока, який знайшов скарб. — Вона лежала горловиною донизу. Через прозоре скло побачив зерна проса. Таке чистеньке, ніби щойно його насипали. Тільки в горловині зернята почорніли, а далі чисті”.
Мама Романа Марія Сорока розповіла, що це зерно в 1932 році заховав її дідусь, щоб порятувати родину від голоду. У Маріїної тітки Усті тоді померло троє малих дітей — дівчинка і двоє хлопчиків.
”Коли мама розповідала про це, то завжди плакала. І я разом з нею втирала сльози, — згадує Марія. — У моєї мами в той рік теж вимели з хати все під чисту. Влада направляла по хатах бригади, вони ходили і забирали все до останньої зернини. Мама казала, навіть склянку квасолі відібрали, знайшли і висипали собі в торби зерно, яке сховала у глечиках”.
За словами Марії, її дідусеві якось вдалося приховати трохи зерна: ”Він знав, що будуть ходити і шукати ще не раз. Вирішив зробити надійнішу схованку. Насипав проса у пляшку і закопав її під деревом в кінці городу. Але навесні, коли настав час сіяти, знайти її не зміг”.
Зерно проса зберігається найдовше у порівнянні із зерном інших насінницьких культур, стверджують агрономи.