| Фото: unian.ua Хлопець кілька разів казав, що хоче піти добровольцем, а одного разу мати прийшла додому з роботи і знайшла на столі записку від сина. Писав, що пішов на війну. Дзвонив нечасто і розмови були короткими. А наприкінці серпня прийшла похоронка.
“25 серпня минулого року він востаннє телефонував, а 28 серпня повідомили, що сина Альоші в мене більше немає. Звичайно, спочатку повірила офіційним паперам. Але потім, коли тіла не віддали, почала сумніватися”, - розповідає жінка. Через три місяці після звістки про смерть сина Ольга наважилася зайти в розділ “Неопізнані трупи” на сайті МВС - там у відкритому доступі викладені фотографії знівечених тіл солдатів, на щастя,серед цих кошмарних світлин Олексія вона ніде не впізнала.
П’ятого серпня, коли вже підходила річниця, як її сина оголосили загиблим, Ользі наснився кущ калини: яскравий, великий.
І наступного дня Олексій повернувся, йдеться у інтерв”ю ”Волинські новини”