20 листопада 1947 року «Реня» була засуджена до 10 років позбавлення волі та етапована до таборів ГУЛАГу Львів’яни попрощалися з Вірою Крокіс відбудеться в суботу, 16 січня, у каплиці на вул. Пекарська, 52, після чого «Реню» поховали на Янівському кладовищі, інформують ”Вікна”.
Про це у соцмережі повідомила Марина Мірзаєва.
Віра Філяк — уродженка села Дички (тепер Рогатинський район Івано-Франківської області) 1924 року. У 1932-1939 рр. навчалась у місцевій українській школі, в 1939-1940 рр. – у радянській середній школі, після чого до червня 1941 р. – у педагогічній школі в м. Рогатин. Наприкінці 1941 р. вступила до Юнацтва ОУН. 1941-1943 рр. здобувала освіту в торговельній школі та проходила практику в Ревізійному союзі українських кооператив, де мала можливість підпільно друкувати повстанські листівки. Там і залишилась працювати. У 1943 р. гестапівці обшукали робоче місце Віри і квартиру, де вона мешкала разом із подругою. Після цього через загрозу арешту Провід ОУН наказав їй покинути роботу і перейти в підпілля. Влітку 1943 р. Віра пройшла таємний вишкіл організаторів сітки Українського Червоного Хреста у с. Підмихайлівці Рогатинського р-ну, після чого створювала та навчала кущі УЧХ в околицях м. Галич та м. Бурштин, пізніше була надрайоновою УЧХ Рогатинщини. У підпіллі отримала псевдо «Реня».
20 травня 1947 р. Віра була заарештована у м. Львів. Перебувала під слідством у тюрмі на Лонцького. Щоб не видати таємної інформації, випила отруту. Після невдалої спроби отруєння вистрибнула з вікна. Отримала значні травми, проте її врятували і продовжили допити. Півтора місяці перебувала в тюремній лікарні, після чого її перевели до тюрми в м. Івано-Франківськ. 20 листопада 1947 р. «Реня» була засуджена за ст. 54-1 «а», 54-11 («зрада Батьківщини», «участь у контрреволюційній організації») Кримінального кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі та етапована до таборів ГУЛАГу. Під час перебування в тюрмі Віра отримала звістку про нагородження її Срібним Хрестом Заслуги, відповідно до наказу головного командира УПА від 30.07.1950 р. Покарання відбувала у виправно-трудових таборах Челябінської та Магаданської областей (тепер Росія).
13 січня 1956 р. Віра була звільнена, після чого перебувала на спецпоселенні в Магадані. У травні 1957 р. повернулась до рідного села. Згодом деякий час мешкала в Рогатині, працювала кравчинею в ательє. 1960 р. вийшла заміж за Юрія Крокіса та переїхала до Львова, займалась моделюванням і пошиттям одягу. У 1965–1984 рр. працювала завідуючою складом готової продукції на заводі «Електрон», 1988–1997 рр. була секретаркою Спілки політв’язнів України, в 1996–2006 рр. працювала скарбівничою Ліги українських жінок. Брала активну участь у діяльності львівських товариств та організацій: «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок». У 2012 р. отримала нагороду Срібний Хрест Заслуги УПА, яку від імені громади Львова їй передав міський голова Андрій Садовий.