загрузка...

Реалії українського села в проекті канадського фотографа. ФОТО

Фотограф хотіла показати чесні портрети людей, які доживають старість в українських селах, і їхні будинки, що з ними вони злилися воєдино | Фото: Bird In Flight


Реалії українського села в проекті канадського фотографа. ФОТО

Дата публікації: 2016.02.15 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1663

Вікторія Сорочинська — канадський фотограф, яка народилася в Україні, а нині живе у Берліні — приїхала в українське село, яке пам’ятала з дитинства, і поспішила зняти те, що від нього лишилося.

«Ідея проекту народилася, коли після довгих років еміграції я вперше приїхала на рідну землю — у маленьке українське село, де жили мої дід і прабабуся. Спогади про те, як ми усією сім’єю приїжджали до них на літо, завжди були сповнені світлом і радістю», - розповіла Вікторія Сорочинська, повідомляють ”Вікна” з посиланням на “Bird In Flight” .

«Однак побачена картина була далека від тієї, яку я пам’ятаю з дитинства. Молодь роз’їхалася по містах, залишилися в основному старі люди, котрі доживають останні дні в злиднях — сил обробляти городи вже не вистачає», — зауважила Вікторія.

За останні десять років дівчина кілька разів приїжджала в Україну і їздила по селах, що навколо столиці.

«Спочатку було складно знайти потрібний ракурс, і перші спроби виходили занадто сентиментальними. Я ніби намагалася зіставити дитячі спогади із реальністю. Лише через кілька років зрозуміла, що хочу показати: чесні портрети людей, які доживають старість в українських селах, і їхні будинки, що з ними вони злилися воєдино. Адже багато хто з тих людей не хоче переїжджати, навіть коли діти кличуть до себе. Вони не готові залишити звичне життя. На їхніх обличчях можна прочитати багато про минуле та сьогодення. Я повинна була лише привернути до них увагу, аби глядач міг хоча б на мить замислитися», — пояснила свій задум фотограф.

На відміну від інших проектів, які включають в себе елементи постановки, в цій серії все живе, натуральне.

”Як не дивно, вони були відкриті до мене, не дивлячись на те, що я для них була чужою. Вони впускали мене і навіть були раді тому, що ними хтось зацікавився”, - ділиться враженнями Сорочинська.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
 

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: