Люди, які одягають вироби з льону, ніколи не матимуть алергії | Фото: Відкриті джерела Свято відзначають на честь ченця Іоанна, який живу у VIII столітті у старій печері. Але про християнську суть свята мало хто пам’ятає, інформують ”Вікна”.
Другого травня, в більшості сіл Центральної та Східної України жінки займалися вибілювання полотна.
«Упродовж осені, зими й частково весни селяни обробляли льон та коноплі, заготовляли прядиво й ткали полотно, — каже Людмила Кошкіна, музейний працівник з Києва. — Робили це переважно в лютому та березні. Із цією роботою намагалися впоратись до початку сівби. А на початку травня вибілювали тканину. Найкращим днем для цього вважалося свято Івана Старопечерника. Зранку молодички виносили сувої полотна до річок та ставків. Змочене водою полотно збивали прачами і розстеляли по землі, щоб воно вибілювалося на сонці та вивіювалося на вітрі».
Коли ж лляна тканина просихала, її знову скроплювали водою. Цей процес тривав доти, доки доморобний виріб не ставав білим і м’яким. Переважно тримали полотно на повітрі протягом тижня. Аби полотно добре вибілилося, біля нього клали іконку Іван Старопечерника, поруч — житній пиріг. Жінки молилися та просили і святих і сили природи не посилати дощу, аби їхнє полотно добре вибілилося та просохло.
Сьогодні цього майже ніхто не робить. Проте даремно, адже лляна тканина, зроблена прадідівськими способами, приємна до тіла, вона добре носиться. А люди, які одягають вироби з льону, ніколи не матимуть алергії.