Серед замордованих були, крім поляків, євреї, вірмени, чехи, представники інших національностей, а також українці, які в Резолюція польського Сейму, ухвалена 22 липня, викликала шквал емоцій в Україні, пишуть ”Вікна”.
З’явилися зокрема відповідні політичні заяви, у тому числі президента України, Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Переважно звертається увага на те, що українців звинуватили у геноциді поляків. Однак резолюція має чимало інших «цікавих» моментів. Переклад резолюції опублікувала ”Європейська правда”.
Резолюція Сейму Республіки Польща у справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках
Землі давніх східних воєводств Польщі особливо сильно постраждали під час Другої світової війни. На цих теренах зіштовхнулися два найбільших тоталітарних режими ХХ століття: німецький Третій рейх і комуністичний Радянський союз.
Дії німецьких і радянських окупантів створювали сприятливі умови для пробудження ненависті на національному та релігійному грунті, а спроби досягнення порозуміння представниками польської держави з українськими організаціями не принесли результату.
11 липня 2016 року відзначається 73-тя річниця апогею хвилі злочинів, які на східних кресах (східних окраїнах) Другої Речі Посполитої вчинили цивільні структури Організації українських націоналістів, збройні формування Української повстанської армії, дивізія SS Галичина, а також інші українські формування, що співпрацювали з німцями. Під час вчиненого в 1943-45 роках геноциду вбито було понад 100 тисяч громадян Польщі, в основному селян.
Їх точна кількість досі невідома, а багато хто з них так і не дочекався гідного поховання і вшанування пам’яті.
Серед замордованих були, крім поляків, євреї, вірмени, чехи, представники інших національностей, а також українці, які встали на бік жертв.
Згадуючи злочини українських націоналістів, не можна ані замовчувати, ані перекручувати польські дії у відповідь щодо українських сіл, під час яких також гинуло цивільне населення. Всі ці трагічні події мають бути повернуті до пам’яті нинішніх поколінь.
Жертви злочинів, вчинених у 1940-х роках українськими націоналістами, досі не були в належний спосіб вшановані, а масові вбивства не були названі, згідно з історичною правдою, геноцидом.
Сейм Республіки Польща віддає належне всім жителям Другої Речі Посполитої, вбитим з особливою жорстокістю українськими націоналістами.
Сейм висловлює найвище визнання і вдячність солдатам Армії крайової, Самооборони кресів і селянських батальйонів, які вступили в героїчну боротьбу заради захисту цивільного польського населення, а також закликає президента Польщі відзначити цих осіб державними нагородами.
Тому Сейм Республіки Польща встановлює 11 липня, річницю апогею злочину, Днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кресах Другої Речі Посполитої.
Сейм закликає до встановлення місць злочинів і їх позначення, забезпечення гідного поховання всім знайденим жертвам, віддання належної шани невинно замученим і вбитим, створення повного списку жертв. Сейм апелює до продовження справи об’єднання і діалогу, розпочатого політичними і духовними лідерами, в тому числі до розширення доступу до державних архівів, зміцнення співпраці влад Польщі і України в найважливіших для майбутнього обох народів справах.
Сейм РП висловлює шану і вдячність українцям, які, наражаючи на небезпеку власні життя, рятували поляків і закликає президента вшанувати їх державними відзнаками. Сейм також нагадує про позицію значної частини українського населення, яка відмовилася від участі у нападах на поляків.
Сейм Польщі висловлює подяку кресов’янам та їхнім нащадкам, а також людям доброї волі, які протягом десятків років домагаються правди, керуючись гаслом “Не про помсту, а про пам’ять просять жертви”.
Сейм Республіки Польща висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією за збереження територіальної цілісності.
Сейм висловлює переконання, що лише повна правда про історію є найкращим шляхом до об’єднання і взаємного прощення.
Як говорив у 2001 році у Львові святий Іван Павло ІІ, “завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє, засноване на взаємоповазі, братерській співпраці і правдивій солідарності”.
