Одразу після здобуття своєї бронзової нагороди на Іграх XXXI Олімпіади 2016 року в Ріо-де-Жанейро з фехтування на шаблях Ольга Харлан прокоментувала свій виступ прес-службі Національного олімпійського комітету України, інформують ”Вікна”.
«Я неймовірно щаслива цій медалі. Задоволена, що вдалося отримати «бронзу», хоча розраховували трохи на інше. Велике дякую усім своїм тренерам. Я дуже схвильована, зовсім не очікувала такої підтримки і від бразильських вболівальників», — зазначає призерка.
«Найважчий бій психологічно був з Аліною Комащук. Ми виступали на стількох змаганнях і жодного разу не зустрічались. І тут прийшлось зустрітись на Олімпійських іграх, дуже переживала через це. Я розуміла, що повинна здобути медаль. Але на цьому змагання ще не завершуються, у нас є ще командний турнір, будемо боротись до кінця», — додала Ольга Харлан.
Спочатку Ольга три роки ходила на танці, однак батьки не могли сплачувати заняття в секції, тому вирішили віддати доньку на фехтування, адже ця секція була безплатною. Першим тренером став її хрещений батько Анатолій Шлікар, згадує у соцмережі журналіст Дмитро Понамарчук.
Тренер збірної України Валерій Штурбабін назвав Олю «вовченям». Прізвисько Вовченя закріпилося.
Коли Ольга лише почала виступи на міжнародній арені, срібна шаблістка в Ріо Софія Велика пожартувала: «Що це за звірятко у збірній України з’явилося, гарчить на доріжці й усе вириває зубами?»
Два роки тому росіяни робили пропозицію переходу до їхніх лав, на що українка відповіла категоричною відмовою.