За правління імператора Адріана жила в Римі вдова Софія з трьома доньками, яким побожна мати дала імена трьох богословських чеснот — Віра, Надія і Любов. Вона дбайливо виховувала своїх доньок, даючи їм приклад мужності та витривалості у святій вірі, інформують ”Вікна”.
Коли у 137 році почалося переслідування християн, матір з доньками ув’язнили та відправили на суд до імператора. Коли вимоги зректися християнської віри не допомогли, Адріан доручив родовитій жінці Палладії переконати матір та дочок вернутися до ідолопоклоніння. Проте їй теж це не вдалося.
Постраждали вони в 137 році. Старшій, Вірі, тоді було 12 років, другий, Надії, - 10, а молодшій, Любові — лише 9 років. Так три дівчинки і їх мати показали, що для людей, що укріплюються благодаттю Святого Духу, недолік тілесних сил аніскільки не служить перешкодою до прояву сил духу і мужності.
Розлючений імператор наказав замучити трьох невинних дівчат, а матір відпустити на волю. Софія поховала тіла своїх доньок, а сама провела у молитві три дні біля їхнього гробу. Третього дня Бог забрав її святу душу до Себе.
Пам’ять святих вшановується церквою 30 вересня.
Зображення святої Софії з трьома доньками в період Речі Посполитої було присутнє на гербі Київської католицької єпископії.