Свято Вознесіння не має фіксованої дати і є перехідним церковним святом В Євангелії говориться, що після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще 40 днів. Вважається, що саме в цей день Ісус потрапив в Рай і так закінчив свій земний шлях. На згадку про цю подію і про обіцянку Христа про друге пришестя і прийнято відзначати свято Вознесіння Господнього, інформують "Вікна"
Свято Вознесіння не має фіксованої дати і є перехідним церковним святом. Цікаво, що кожен рік свято завжди припадає на четвер. У цьому простежується прямий зв'язок з Великоднем. Справа в тому, що число 40 не ділиться на 7 без залишку, тому дата свята ніяк не може припадати на будь-який інший день, крім четверга.
Католики святкують Вознесіння в один день з православними. Відмінність полягає лише в тому, що починають відзначати свято за три дні до призначеної дати.
З давніх-давен вважалося, що протягом всіх 40-ка днів, починаючи Великоднем і закінчуючи Вознесінням, ворота пекла і раю залишалися відкритими. У цей період душам померлих праведників дозволяється перебувати на Землі, а душі грішників - не відчувають пекельні муки.
Згідно з древніми писанням, в цей день Христос вбрався в образ бродяги і подорожував, спостерігаючи, як до нього ставитимуться люди. Саме тому в день Вознесіння, церква рекомендувала парафіянам приділяти особливу увагу благодійності - допомагати бідним і бездомним.
За традицією напередодні Вознесіння печуть млинці, дівчата водять хороводи, в церквах проводяться служби.
Також в цей день радять уважно спостерігати за погодою. Якщо на Вознесіння вона була хорошою, то такою протримається й до дня Святого Михайла (21 листопада). Дощ вважався поганим знаком - віщував хвороби і неврожай.
Роса в цей день вважається цілющою, а трави підсилюють і зберігають свої лікувальні властивості до настання Івана Купала (7 липня).
У народі Вознесіння традиційно пов'язують з урожаєм і зростанням. Свято припадає не зміну сезонів в сільському господарстві. На Вознесіння господині пекли хлібці-драбинки. Вважалося, що такі частування допоможуть душам предків якомога швидше піднестися на небо. Хлібці відносили на цвинтар і поле, щоб вище до неба тяглися жито і льон.
За старих часів також був звичай в цей день ходити один до одного в гості і дарувати господарям випечені "драбинки", зроблені з пшеничного тіста з медом і з цукровими візерунками.
Також в цей день влаштовували гадання. Дівчата заплітали в косу кілька гілочок звичайної берези, щоб дізнатися чи вийдуть вони заміж. Якщо за десять днів до свята Трійці гілочки не зів'яли, то в цьому році очікувалось весілля.