“Як може бути, щоб у столиці, на центральній площі труну з захисником країни ставили на табуретки?” — Журналіст

Вчора пізно ввечері на Майдані Незалежності в Києві попрощалися із загиблим Валентином Гонтарем | Фото: Східний Вовк/Facebook


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

“Як може бути, щоб у столиці, на центральній площі труну з захисником країни ставили на табуретки?” — Журналіст

Дата публікації: 2017.08.09 | Коментарів: 0 | Переглядів: 2593

Журналіст Вікторія Ясинська поділилася у соцмережі роздумами після прощання з тілом загиблого у Києві бійця батальйону "Донбас", координатор проекту "Творча криївка" Валентина Гонтаря.

За словами Вікторії Ясинської, її роздуми не стосуються конкретного випадку, а поховання загиблих в АТО в цілому, інформують "Вікна".

Журналіст пригадала розмову з колегою:

«Дві табуретки ...... як так може бути, щоб у столиці, на центральній площі труну з захисником країни ставили на табуретки? Невже немає коштів і можливості організувати такі речі на високому рівні, щоб всі навколо знали, що ховають людину, яка поклала життя за нас з вами», — обурювався Паша. І, може бути, якби не наша розмова тоді, сьогодні під час прощання з бійцем на Майдані я не так гостро б звернула увагу на те, що відбувалося навколо».

Журналіст під час прощання з Валентином Гонтарем звернула увагу на дівчат і хлопців, які роблять усміхнені селфі за два кроки від стели; на яскраві фонтани і хлопців, які регочуть, ганяючи по них босими ногами; на музику з усіх боків, яка разом з шумом генератора майже глушила реквієм за загиблими «Пливе кача»; на саму стелу з купою гнівних і матірних написів і на адресу Путіна, і на адресу Порошенка. На темряву навколо, коли будуть нести труну від стели в машину. На темряву вулиці і людей. На яскраво освітлений тролейбус, який проїде по неперекритих заради такої події вулиці. На ту меншість, яка, розуміючи, що тут і зараз проводжають покійного, зупинялася. І на ту більшість, яка зовсім не помічала, тупо не помічала, що відбувається ні, не на сході, а прямо тут, під носом, немов перед ними величезний екран з рекламою, телевізор, нежива картинка, яку можна проігнорувати, якщо нецікаво, зауважує журналіст.

«Що це, що за натовп? Черга за кашею якоюсь стопудово», — скажуть якісь веселі студенти, за моєю спиною. Вони регочучи підуть, а я обернуся — і не встигну сказати їм, щоб закрили рот.

Якась парочка закоханих хіпстерів випадково заскочить прямо в натовп, а потім, зазирнувши в машину, таки зупиниться, сподіваюся, для того, щоб вшанувати...».

Вікторія Ясинська пише, що не хочеться звинувачувати ні владу, ні суспільство в тому, що сьогодні Майдан — це не місце для прощання з бійцями:

«Мені хочеться просто сказати, що якщо вдова загиблого буде змушена збирати гроші на похорон, якщо похорон будуть відбуватися, як міжусобойчик, а п'ятачок на головній площі країни, як орендоване на годину місце, посеред глобального карнавалу, то про яку перемогу ми з вами тоді говоримо і навіщо?».

Раінше йшлося, що на Майдані попрощалися із бійцем батальйону “Донбас” Валентином-Гонтаром-”Прапором”.

Сьогодні 9 серпня, відбудеться прощання і панахида в Будинку смутку в Івано-Франківську (вул. Ребета) — о 13.00

Опісля – остання дорога до села Криворівні, де жила родина Валентина Гонтаря та Віталіни Маслової. Похорон відбудеться у четвер, 10 серпня.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: