“Сепарознищувач” і кулемет із Другої світової: бійці УДА показали, чим стріляють по ворогу. ФОТО+ВІДЕО

Бійцям Української добровольчої армії потрібна сучасна стрілецька зброя. Про це розповів Сергій Москаленко з позивним "Москаль". Займається ремонтом вогнепальної зброї для 8-го окремого батальйону УДА.
Переглядів: 925

Стіни в збройовій майстерні заставлені автоматами, гвинтівками. На підлозі стоять великокаліберні кулемети. Зброя переважно радянська, але з сучасними прицілами та полум'ягасниками. Пофарбована у захисний колір. Є станок, з якого можна вести стрільбу дистанційно, інформують "Вікна" з посиланням на "Gazeta.ua".

 Сергій Москаленко, розглядаючи снайперську гвинтівку 338-го калібру, яку бійці УДА прозвали "сепарознищувач" каже:

"На фронті я працював з ручним протитанковим гранатометом РПГ-7. Доводилося стріляти й з автоматичного гранатомета АГС-17 "Полум'я" та крупнокаліберного кулемета "Утьос". Серед кулеметів цього класу – це один із кращих. Має хорошу точність. А після того, як отримав поранення, мабуть, у голові щось помінялося. Зайнявся ремонтом залізних палок, які стріляють. Один патрон до неї коштує від 80-150 гривень, а яка її вартість навіть думати боюся".

Багато бійців хочуть автомат з "наворотами", коліматорними та оптичними прицілами, планками Пікатіні для кріплень модулів.

Сергій Москаленко пояснює:

"З ними легше прицілюватись. Але нерідко такі кріплення не витримують навантажень і ламаються. Тож краще купувати одну дорогу річ, аніж десять дешевих. Та й з відкритого прицілу стріляти надійніше"

Ще однією проблемою є великий вік та зношеність зброї, яка є в УДА.

"Москаль" каже:

"Деяким стволам по 30-40 років. Була навіть гвинтівка СВТ-40 1941 року випуску та кулемет ДШК ще з Другої світової. Роки беруть своє. У бувалого в боях кулемета ствол уже зношений. Треба шукати інший. Та й патронник розбитий. Відстріляну гільзу не викидає, заклинює. Одна зі снайперських СВД через вичерпаний ресурс ствола має великий розліт навіть на малій відстані. А у стволі гранатомета АГС взагалі пробоїна –осколок, схоже, попав. Але нічого, стріляє"

Із трофейної зброї бійцям УДА траплялися російські реактивні піхотні вогнемети "Джміль".

Сергій Москаленко розповідає:

"В маркуванні вказано, що виготовлені після 1991 року. На складах у нас їх не могло бути. Україна такі не виробляла. Також бували автомати Калашникова 1992 року випуску"