Ілюстрація. На вершині ветерану АТО вручили диплом Книги рекордів України як людині з інвалідністю, яка сама підкорила Г Встановлення рекорду розпочалось з молитви. О четвертій ночі 12 червня в селі Лазещина Закарпатської області семеро друзів, ветеранів АТО, розпочали своє сходження на Говерлу. Здавалося б, звичне бажання підкорити вершину. Та серед чоловіків ‒ і боєць батальйону «Київська Русь» Дмитро Котов. У 2016-му він втратив обидві ноги на війні. Однак вирішив підніматися на протезах. Бо Говерла ‒ його мрія, інформують "Вікна" з посиланням на "Zahid.net".
Ветеран АТО Дмитро Котов поділився емоціями:
«Хочу показати людям, що не варто зневірюватися, все можливо! Головне ‒ зробити перший крок!».
Куратор сходження Володимир Бевз додав:
«Дух бадьорий, бойовий, не зважаючи ні на що – вперед! В нас така є приказка: «Життя - це рух». Тому ‒ догори, досягати вершини!».
Більше години тривала їхня дорога ґрунтовою дорогою на вантажівці «Шишаріку» до підніжжя Петроса. А вже звідти до десяти кілометрів хлопці долали пішки.
Вони з різних бригад, та війна їх здружила: щотижня збираються у своєму столичному Клубі ветеранів і замінюють один одному психологів. Бо на передовій бачили смерть на власні очі.
Військовий капелан В'ячеслав Бевз поділився спогадами:
«Коли почалася війна, я кажу: Господи, чим я можу допомогти Україні? І перше, що він мені сказав, то піти в госпіталь воєнний центральний в Києві. Ми спершу пішли туди. А через місяць вже були в АТО»
Ветеран АТО Анатолій Богошевський розповів:
«Ох.. При мені з нашого батальйону п’ятеро чоловік «двохсотих» було.. «Трьохсотих» навіть не рахували, також були. Але бойову задачу ми виконали. Щоб весь народ ‒ не тільки він, а й весь світ знав, що українські бійці можуть дуже багато!».
Говерла ‒ це теж маленьке випробування на людяність. Бо чим ближче до вершини, тим Дмитрові Котові було важче. Він кілька разів змінював спеціальні шкарпетки, аби не муляли протези. І знову зводився.
Чоловік пішов на війну, маючи маленький будівельний бізнес. Воював на Донеччині, Луганщині. Як сапер розмінував з півсотні снарядів і мін. Та на одній з них на Світлодарській дузі підірвався. Лікарі обіцяли, що Дмитро ще танцюватиме на протезах танго, а він пішов далі: торік взяв участь у марафоні морської піхоти США, опісля ж у Іграх нескорених здобув срібло за веслування. Тепер ‒ Говерла!
Дмитро зізнався:
«Вона стала мені навіть снитися. Я ночами не спав, постійно уві сні піднімався на Говерлу».
Найважчий шлях припав за кілометр до вершини, де навіть на двох ногах йти важко. Та друзі подавали Дмитрові руки, а це найнадійніша опора. Отож 12 годин нестерпних зусиль і мрія здійснена. А вже на вершині ще одне зворушення: Дмитрові вручили диплом Книги рекордів України, як людині з інвалідністю, яка сама підкорила Говерлу.
Цим підкоренням гори у понад 2060 метрів Дмитро хотів надихнути усіх атовців, що піддалися депресії чи втратили надію.