| Фото: Відкриті джерела Відповідний проект розпорядження Кабміну є в розпорядженні «Наших грошей».
Нині цей документ знаходиться на узгодженні членів уряду і передбачає також наказ ДП «Енергоринок» розробити заданий графік навантаження з урахування пріоритетності роботи блоків ТЕС на українському вугіллі.
Сам проект розпорядження Кабміна розроблено Міністерством палива та енергетики. В пояснювальній записці міністерство вказало, що через окупацію Донбасу утворився дефіцит енергетичного вугілля на рівні 5 млн тон на рік. Це змусило для стабільного проходження опалювального сезону закуповувати імпортне вугілля, яке більш дороге. За даними Міненерго, до України було завезено (період не уточнений) 1,4 млн тонн вугілля марок А (антрацитне) та П (пісне) з Південно-Африканської республіки та США на загальну суму 3,7 млрд гривень, що майже дорівнює рівню держпідтримки шахт в останні два роки – 2,9 млрд гривень.
За розрахунками Міненерго, вибір на користь вітчизняних шахт допоможе Україні зекономити 900 млн гривень. А також сприятиме зниженню залежності від Росії, на яку припадає 80% імпорту, та укріпленню національної валюти через зниження обсягів виводу валюти. Зміцнення гривні, порахували в Міненерго в кінцевому випадку підвищить купівельну спроможність населення через здешевлення як імпортних так і вітчизняних товарів.
Нагадаємо, після окупації Донбасу Україна втратила видобуток антрацитового вугілля і нині видобуває вугілля групи Г (газове).
У вересні 2017 року Рада ринку оптової електроенергії затвердила проект змін до Правил оптового ринку (Протокол №26 від 20.09.2017). Змінили встановили пріоритетне включення у роботу блоків ТЕС, що працюють на вугіллі газової марки перед блоками, що працюють на вугіллі антрацитової марки, безвідносно до цінової конкуренції.
В свою чергу, Асоціацією споживачів енергетики та комунальних послуг заявила, що прийняті зміни сприятимуть додатковому виробітку товарної продукції без жодної цінової конкуренції у сумі понад 4 млрд гривень на рік. Бенефіціарами такого рішення Асоціація називає «ДТЕК» Ріната Ахметова, яка контролює 85% видобутку вугілля марки Г в Україні. Також під контролем корпорації біля 75% вітчизняної теплогенерації, що працює на газовому вугіллі.
Але Антимонопольний комітет, проаналізувавши новації Ради ОРЕ, весною 2018 року заборонив їх вносити до правил оптового ринку через існуючі ризики суттєвого обмеження конкуренції на ринку генерації електроенергії.
Нагадаємо, в 2016 році Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг під керівництвом екс-менеджера компаній «Рошен» та «ICU» Дмитра Вовка ввела нову формулу розрахунку вартості вугілля – «Роттердам+». Формула повинна була позбавити ТЕС залежності від вугілля з окупованих територій і зробити вигідним імпортом з зовнішніх ринків. В результаті дії формули різко зросли тарифи теплової генерації, 80% якої в Україні контролює «ДТЕК» Ахметова.
Також після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія «ICU» («Investment Capital Ukraine»), у якій працював керівник НКРЕКП Дмитро Вовк і тодішній міністр енергетики та вуглепрому Володимир Демчишин. І ця ж фірма обслуговує фінансові операції президента Петра Порошенка.
З боку Антимонопольного комітету впровадження формули «Роттердам+» погодив особисто голова АМКУ Юрій Терентьєв.