Уляна Супрун не вбачає проблеми в тому, що люди матюкаються. Винятком є лайка, яка спрямована на те, щоб образити співро Уляна Супрун на своїй сторінці в соцмережі Facebook повідомила, що не підтримує ініціативу Ольги Богомолець "про протидію лихослів'ю", — інформують "Вікна".
"Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож, аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроекти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися", — зазначила очільниця МОЗ.
Крім того, у дописі йдеться про те, що лайка корисна для здоров'я:
"Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше".
Також в.о. міністра охорони здоров'я зазначила, що коли ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. Дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку, як щось екстраординарне.
Існує образ не дуже розумної чи культурної людини, яка розмовляє матюками. Цей образ справді має підґрунтя, але лише частково. Заборона матюків тут не допоможе. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені.
Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження. Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні.
"Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо", — підсумувала Уляна Супрун.