Світлана Краковська зазначає, що коли почнеться циклічне потепління, температура зростатиме ще стрімкіше і з 2030 року к Світлана Краковська займається саме дослідженнями клімату — не коротко- чи середньотерміновими прогнозами погоди, а спостереженням за загальними процесами. На основі багаторічних даних з усього світу визначає, як змінюється клімат і яких температур та опадів варто чекати Україні за 30, 50 чи 80 років, інформують "Вікна" з посиланням на "Букви".
Кліматолог зазначає, що тепла зима не несе нічого хорошого:
"Багато негативів може бути в сільському господарстві. Снігу нема — а ніхто не гарантує, що не буде морозів. Відповідно, озимина може просто вимерзнути. В нас уже з вісім місяців, із червня-липня, опадів випадає менше за норму. По суті, маємо посуху. При цьому ніхто не може гарантувати, що пізніше, навіть навесні, в нас не випаде кількамісячна норма опадів. Як це було 23 березня 2013 року, коли засипало всіх. Ця непередбачуваність — те, що з’явилось у нас через зміни клімату. І це погано для природи, для економіки, для людини. А інший нюанс у тому, що планета живе за 60-річним циклом: приблизно 30 років температура переважно підвищується, тоді ще з 30 років — знижується. І зараз ми на спадній частині циклу, з 1998-го повинні мати похолодання. Але подивіться, як тепло довкола, як росте температура у світі! Причина — вплив глобального потепління".
Світлана Краковська зазначає, що коли почнеться це циклічне потепління, температура зростатиме ще стрімкіше і з 2030 року кожна друга зима буде такою, як зараз. Також потепління стосуватиметься цілого року. Влітку в Україні буде більше днів із температурою вище за 30 градусів, більше ночей із температурою вище за 20 — так званих тропічних ночей. Будуть довшими періоди, коли температура не падатиме нижче цих 20 градусів — і тоді буде діяти накопичений ефект цієї спеки на здоров’я та самопочуття людини. Однак це не означає, що кожне літо буде таким спекотним чи що кожна зима буде такою теплою.
Зміни справді стрімкі й що їхнім джерелом є людська діяльність, зазначає кліматолог. Саме через неї температура планети вже підвищилася на один градус. Вченою спільнотою визнано, що якщо глобальна температура підніметься на 4 градуси Цельсія, настануть незворотні зміни. Станом на сьогодні, якщо всі країни виконають взяті на себе зобов’язання щодо зменшення викидів парникових газів, температура зросте на 3,2 градуса. Щоб зберегти біорізноманіття й звичні умови життя для більшості на планеті, треба виконати Паризьку угоду про стримування потепління значно менше ніж 2 градуси, а один вже є. Якщо до 2030-го людству вдасться скоротити викиди вдвічі, можна буде втриматись у межах потепління на два градуси Цельсія. Так планета ще загалом залишатиметься в балансі.
"За ініціативи Світового банку зараз почалось дослідження впливу потепління на різні сфери життя в Україні — на сільське господарство, ліс, здоров’я людей. Представники всіх профільних міністерств цим займаються, десь восени має бути звіт. Тут важлива ця міждисциплінарність: вона дасть змогу врахувати різні фактори. Цей прогноз, який зараз роблять, враховуватиме час до середини століття. На його основі можна буде розробляти конкретні поради. Взагалі, в Україні останнім часом краще ставлення на державному рівні до цієї проблематики. Хоча рішення треба приймати складні та комплексні", — наголошує Світлана Краковська.
Висаджування дерев кліматолог називає виграшною стратегією, за умови, якщо робити це з розумом:
"Потрібно саджати дерева, які швидко ростуть, вчасно проводити санітарні рубки. Бо ж дерево не лише поглинає CO2, а й виділяє його. Молоді дерева — поглинають, бо їм потрібен вуглець, щоб рости. Старі дерева починають його викидати — а деревина, яка розкладається, повертає CO2. Тож правильне вирубування — це добре. І, за розумної організації процесу, деревини цілком вистачить, наприклад, на меблі. Що значно екологічніше за використання в меблях пластика".
За словами Світлани Краковської, важливими є ще зміни у поведінці людей:
"Мені здається, наша проблема зараз у тому, що ми трохи загнали себе в темпи життя. Оце все одноразове — і посуд, і одяг, і взуття. Ми хочемо собі все нове, вже немає такого, що взуття переходить від покоління до покоління, що хтось цінує прості старі меблі. Я не проти нового, але давайте знайдемо застосування старому. Розумію, що купувати кросівки на кожен сезон — це класно, приємно ходити в свіженькому. Але хай тоді буде переробка старих кросівок. Люди мають почуватися в безпеці й стабільності — оце цінність. Не кількість речей, а можливість планувати наперед. І щоб вийшло залишити дітям не квартиру-машину, а планету".