Її голос звучав у оперних та естрадних залах, рекламних роликах, але найширше визнання вона отримала як виконавиця українських народних пісень. Касети з її альбомами “Пісні України” та “Два кольори” поширювалися між людьми на Радянській Україні, інформує ”Історична правда”.
Так сталося, що приїхати до своїх найвідданіших слухачів, котрі навіть не уявляли як вона виглядає, їй не довелося. Єдиний візит Квітки на історичну батьківщину предків відбувся у 1983 році, коли про жодні концерти і мови не могло бути.
Вона померла у 1998-му, не доживши кількох днів до 45 років, від раку молочної залози. Так сталося, що від цієї ж хвороби померли її мама та сестра. У пам’ять про Марію Цісик засновано благодійний фонд, який закуповує і передає на Україну мамографічне обладнання.
Епіграфом до другого альбому пісень Квітка обрала такі слова — “Ця збірка пісень — бажання мого українського серця вплести радісні нотки в розпатлане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу”.
Як повідомляли “Вікна”, «Інтер» зняв документальний фільм про Квітку Цісик.