Одруження з іноземкою в Іспанії потребує дозволу від суду. Адже є багато випадків шахраювання 36-річна калушанка Людмила Брегін зізнається, що й досі є багато речей, до яких вона так і не змогла пристосуватися. Наприклад, там немає зелених лісів, як в Україні. Але дівчина навчилася змінювати ставлення до речей, на які не здатна вплинути. Так почувається значно щасливішою, йднться в публікації "ГК".
Калушанка Людмила ще в 23 роки опинилася в Іспанії – переїхала до батьків, які на той час уже довго там працювали, жили.
Того дня була її зміна на роботі. Людмила на вихідні підпрацьовувала офіціанткою в кав’ярні. Місцевий фермер Давід залицявся до неї, як міг. Спершу дівчина була впевнена, що ці стосунки не мають майбутнього, бо вона вже виховувала 8-річну дитину від першого шлюбу, та ще й була іноземкою, а іспанці на ці речі дивляться доволі скептично. Але Давіду було байдуже. Він просто закохався. І малого теж одразу собі вподобав, жартував, що через кілька років посадить його на трактор і хлопчина працюватиме на полі.
Люда казала Давіду, що його сім’я ніколи не прийме українську невістку. А іноземець зареготав:
«Ти ще моєї сім’ї не знаєш. Сестра одружилася з французом, а брат оженився з домініканкою, їхні дітки темношкірі. Тож батьки вже давно звикли до іноземців у нашій родині».
Одруження з іноземкою в Іспанії потребує дозволу від суду. Адже є багато випадків шахраювання. Наприклад, іспанки погоджуються одружитися з єгиптянами або африканцями за п’ять тисяч євро, а потім розлучаються.
За іспанськими законами, вийшовши заміж, жінка залишається при своєму прізвищі. А їхня спільна дитина вже матиме подвійне прізвище – обох батьків, але спершу татове. Коли дитина дорослішає і одружується, мамине прізвище фактично зникає.
Після народження дитини ще 12 років має право взяти індивідуальний робочий графік і працювати лише чотири години щодня.
А загалом після пологів жінка повинна повернутися на роботу майже через півроку: декретна відпустка – 16 тижнів, на годування 15 днів і, якщо збігається, ще звичайна законна відпустка.
Пара мешкає в орендованій трикімнатній квартирі у двоповерховому будинку. Населення села, де живе Люда, складає близько семи тисяч. Причому половина з них – українці.
У домівці іспанців немає килимів на підлогах, найчастіше – плитка, і взагалі вони ходять взуті по хаті. Коли Люда дає своїм гостям тапки, ті дивуються і не розуміють, що господиня від них хоче. Лише після пояснення вони неохоче роззуваються і беруть тапки.Більше про іспанську калушанку Людмилу Брегін читайте в публікації "ГК "Заміж за іспанця, або Всі справи треба вирішити до обіду".