Jan Sobieski (по матері українець з роду Даниловичів) вважається одним з трьох найвизначніших польських королів.
Постать Яна (1629-1696), що вплинула на розвиток Європи, вкрита безліччю міфів та легенд. Цей король залишив по собі стільки легенд та історичних загадок, що заслужив на багатотомне видання історії Польщі, України, східної та центральної Європи часів Собєських. В тій історії знайдеться й місце для КАЛУША, де Янек завжди почувався щасливим.
Хочу спростувати загально відому легенду про наявність в Яна єдиного кохання на все життя, себто, Марисеньки. Значно сприяли цій міфологемі польські державні історики, католицька церква РП, оприлюднюючи лише десяту частину листів Яна, засновника польської еротичної літератури. Інформація про єдину жінку є ВІДВЕРТОЮ НЕПРАВДОЮ..
Про Марисеньку, в яку він закохався в 1655 році, в присутності 16-річного Яна/Івана Мазепи, і обожнював наступні 40 років, написано багато. Про її попередниць ми не знаємо майже нічого. Навіть в цитованій авторами видання «Молодість Яна Собєського» (м. Варшава, вересень 1844 року) автобіографії, написаній Яном власноруч, про всіх жінок немає навіть згадки. Пишучи біографію, він – християнин бажав залишитись для історії однолюбом, вірним одній Батьківщині, одній релігійній конфесії, одній Жінці. Ян самостійно створював власну легенду, штучно прикрашаючи автобіографію. Усі ми робимо аналогічно. В реальності Яну ніколи не бракувало жінок.
Спочатку доведеться викласти коротку передісторію. В 1640 році 11-річний Ян та його 12-річний брат Марек вирушили з Жовкви до Кракова. Супроводжував їх гувернер Paweł Orchowski, якому батько синів Якуб безмежно довіряв, як охмістрові (управителю власних майнових справ). На літні вакації в 1645 році брати повернулись до Жовкви вже без П. Орховського, котрий загадково помер під час їхнього навчання. Жодної інформації про конфлікт управителя з молодими панками, обставини смерті неймовірно близької до Собєських людини немає. Чому? Брати вбили власного наглядача. Ця таємниця об’єднала їх якнайкраще. Ніщо не обєднує людей так, як співучасть в кримінально караному діянні. Зокрема, у вбивстві.
Після того, як хлопці відпочили в Жовкві, Золочеві, Яворові, КАЛУШІ, Стрию, Львові, вони наприкінці цього ж року вирушили в «Grand Tour», вчитись в Європі. Цього разу супроводжувачем вже дорослих братів призначили також зниклу в наслідок конфлікту з братчиками особу. Хто він – Sebastian Gawarski? Де був похований? Брати не повідомили про це в листах до матері. Безкарність розбещує. Гаварські так само «загадково» зник (помер), як і його попередник – Орховські.
Тепер Собєські рухались за маршрутом: Львів-Краків-Катовіц-Прага-Берлін-Париж. Щодо пива: майбутній король Польщі віддавав належне калуському, празькому, берлінському пиву. Проте найбільше він полюбляв світле пиво, вироблене в Гданьську (Данцігу). Тому одним з перших королівських указів звільнив гданських броварів від сплати будь-яких податків. Perla (світле пиво, вироблене в Гданську) й нині – the best.
На власне нещастя пан Себастьян не зміг втримати юного красеня Яна від зв’язку з молодою парижанкою. Дівчина народила позашлюбного хлопчика. Що сталось з дитиною майбутнього короля об’єднаної держави Польщі та Литви, не відомо. У всякому разі брати раптово покинули Париж, без жодного логічного пояснення втечі, та подались до Англії. Там їх наприкінці 1646 року застала звістка їхньої матері Софії Теофіли про смерть батька. Проте синам було наказано продовжувати навчання. Чи писав листи Ян француженці, мамі власної першої дитини, не знаю. Можливо, вони є серед тих тисяч захованих владою католицької Польщі, або в архівах французьких кардиналів, засновників відповідних спецслужб. Старший брат Марек та мати Теофіла були категорично проти будь-яких зв’язків молодшого сина з жінками нижчого, аніж в Собєських, походження. Юний Ян, як мовиться, мав слабкість до жінок.
Після початку повстання Б. Хмельницького мати зажадала повернення синів додому, в листі, отриманому Собєськими 24. 07. 1648 року вже в Брюсселі. Хлопці повернулись, успішно воювали. Марек в 1652 році загинув після потрапляння в полон до козаків. Мати ніколи, до власної смерті в 1661 році, не пробачила Янеку смерті старшого брата. Теофіла вважала: краще б загинув Ян, який уникнув такої долі через новий роман. Тому він не брав участі в програній поляками битві біля Батога.
Майбутній король та автор тисяч цидул Марисеньці — єдиній жінці (принаймні, третій) усього життя тоді закохався вдруге. Цього разу не у французьку, а польську красуню, доньку гувернера Павла Орховського. Цієї дами також прагнув литовський гетьман Michał Pac (по мамі – українець, як і Ян, з роду Шеметів), на той момент заочно заручений з французькою шляхтянкою з роду de Lusso. Хто «зіпсував» сироту Орховську, не відомо. Хоча легенда каже, що Ян. Відбулась дуель. Міхал (1624-1682) тяжко поранив суперника. Собєскі лікувався у Львові, в родинному будинку (нині Площа Ринок, 6), коли його полоненому брату українські козаки відтяли голову. Чому Зенон/Богдан Хмельницький наказав так вчинити, досі не відомо. Адже він завжди дозволяв викупляти полонених. Тим паче, що батько Богдана — Міхал Хмельницькі та ойтєц Марека — Якуб Собєські були добрими знайомими.
Міхал Пац після виграної дуелі з Яном Собєським скасував «французьке заручення» і не одружувався ні на кому до власної смерті. Панна Орховська залишилась його єдиним коханням на все життя. А Собєський – найлютішим ворогом. Також до останнього дня.
Після одужання Ян попросив у Теофіли дозволу на шлюб зі скомпрометованою панною Орховською, яку він палко кохає. Панна вже відповіла взаємністю й віддалась на той момент юному полковнику.
Далі — про легенди. Чому в жодному історичному документі немає навіть імені Орховської, другого за ліком визначного кохання Янека? Варшавський офіціоз каже, що Теофіла заборонила сину будь-які контакти з вже пані Орховською і швидко видала її заміж за бідного польського шляхтича аналогічного походження. Скільки коштів було сплачено цьому чоловікові за зіпсовану наречену, дослідники не цікавляться. Чому жодне джерело не називає імені доньки Павла Орховського, утаємничує прізвище її чоловіка та майбутню долю. Про набагато менш дотичних до родини Собєських персонажів написані наукові роботи. А розумна, освічена, вродлива Орховська зникла. Як юна красуня могла в Галичині 1652 року так безслідно зникнути, щоб всі забули не лише її вигляд, а навіть ім’я? До речі, і жодного портрета Орховської ви ніде не побачите.
Відповідно до моєї версії Софія Теофіла винайняла кілерів, котрі вбили панну Орховську і приховали місце її загибелі. Іншого способу уникнути конфлікту з єдиним неслухняним сином, котрий вважав справою честі одруження з Орховською, в Софії не було. Яну підступна мама сказала, що видала заміж його кохану за «якогось» шляхтича і профінансувала їхній терміновий виїзд поза межі Польщі. Ян протягом трьох років шукав Орховську (в тому числі шукав і в Калуші) допоки в березні 1655 року у Варшаві, на території королівського замку не побачив 14-річну Марисеньку.
Натомість Міхал Пац, практично невідомий в Україні, виявився справжнім однолюбом. Калуш він відвідав одного разу в пошуках Яна. До власної смерті литовський гетьман Міхал Пац (українською мовою він також володів) навіть не намагався одружитись, попри безліч дівчат та доньок аристократів, що бажали поріднитись з литовським гетьманом.
Сучасні литовці згадують М. Паца лише в якості фундатора центрального костелу Святих Петра та Павла, окраси старого Вільнюса. Власне під брамою з відповідним написом і було поховано Міхала Паца. Там навічно спочив цей однолюб.
