Усі національні ток-шоу обговорюють чергові зелені (тобто, не підготовлені належним чином) президентські ініціативи у формі указу, де оприлюднена пропозиція надавати російським громадянам українське громадянство.
Глядачі слухають самопроголошених «експертів», котрі не знайомі з українським та російським законодавством. Якщо ж вони знають відповідні закони і продовжують вводити в оману споживачів їхньої балаканини, ситуація є ще гіршою, аніж здається. Тому мушу нагадати для працівників патронатної служби президента України очевидне.
І. РФ, на відміну від України, визнає подвійне громадянство. Наразі, коли путінці видають російські паспорти українським громадянам /щороку 50-60 тисяч громадян України – гастарбайтерів отримують російське громадянство/, вони не вимагають від «нових росіян» покинути українське громадянство та віддати комусь з ФСБ власний український паспорт. Розрахунок Кремля є очевидним: навіть якщо колись керівництво України скасує візовий режим з РФ, російські громадяни з подвійним громадянством (українськими паспортами в кишенях) вільно потраплятимуть в Україну, власну історичну Батьківщину. І виконуватимуть завдання ФСБ під час російсько-української війни.
ІІ. Міжнародна політика це не гумористична передача. А укази президента України – як відповідь на укази президента РФ не є «конкурсом капітанів» в останкінському «КВН». Коли хтось на пропозицію В. Путіна сідає грати з ним в шахи (приміром, в Мінську), він витягує биту та змінює правила під час гри на бейсбол – безперервний обстріл українських позицій в Донбасі. Пояснюю. Коли РФ заявляє про плани надавати друге російське громадянство усім громадянам України, російські керівники враховують очевидне: всі українські громадяни володіють російською мовою. Без цього володіння отримати будь-яку легальну роботу в РФ неможливо. З п’ятнадцяти мільйонів мешканців Москви один мільйон належить до мусульман, що володіють російською мовою на примітивному рівні (на відміну від українців). Натомість президент України задекларував готовність надавати друге, себто українське громадянство громадянам РФ, які не володіють українською мовою. Вони і не будуть її вивчати, вимагаючи забезпечення культурних прав російської меншини з «свіжих» українських громадян. При цьому з точки зору російського законодавства ця публіка, залишаючись в російському громадянстві паралельно з українським НЕ БУДЕ ПОРУШУВАТИ РОСІЙСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО.
Ці ж «нові» наші громадяни будуть посилено вимагати також збереження безвізового режиму між Україною та РФ. Але виконувати власний обов’язок щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України (ст. 65 Конституції України) ці російські громадяни не будуть через незнання державної мови. Мовою ЗСУ (статути, команди, відповідні постанови КМУ, накази міністра оборони тощо) є українська мова. Кого президент України В. Зеленський планує впустити в Україну в якості «нових» громадян? Його «обмін фігурами на шахівниці» з В. Путіним явно не є рівноцінним. РФ отримує кваліфіковану робочу силу - громадян України, що легко та швидко адаптуються в російське середовище (вільно володіють державною мовою Росії). Натомість Україна отримує чергове поповнення російської 5 колони: осіб, що не володіють українською мовою, зневажають українське культурне середовище і планують будувати в Україні «нємножкодругую РФ – лішбєз Путіна».
ІІІ. Читаймо уважно ст. 2 закону «Про громадянство України».Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави України. Якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. 3) неможливості позбавлення українського громадянина громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Як слід розуміти вище цитоване? Коли громадянин України набув ще одне (два чи п’ять громадянств) інше громадянство, закон не передбачає жодного покарання для нього. Неможливість позбавлення українського громадянина громадянства України означає, що українські пенсіонери, котрі виїхали на постійне замешкання в Польщу, Ізраїль чи «днр/лнр», не можуть бути позбавлені права отримувати пенсію ані за президентським указом, ані за постановою КМУ. До речі, про обов’язок України сплачувати пенсії власним громадянам, які постійно мешкають в Ізраїлі і є також громадянами Ізраїлю (ця держава визнає інститут подвійного громадянства) президенту України щойно нагадав ізраїльський прем’єр. Він запропонував В. Зеленському спростити процес ідентифікації для українських пенсіонерів – громадян Ізраїлю, що після досягнення 67-річного віку починають отримувати ще й ізраїльську пенсію. Б. Нетаньяху абсолютно правий – адже ці гешефтери не втратили громадянства України і власний загальний трудовий стаж заробили в СРСР та Україні.
ІV. За повідомленням з РФ вже 25 тисяч громадян України, що мешкаю на окупованій Росією частині Донбасу вже отримали російські паспорти, водночас залишаючись українськими громадянами. Військовий (вічно) прокурор А. Матіос стверджує, що його прокуратура вже ідентифікувала 13 тисяч таких громадян України.Ocohodzi (як кажуть поляки)? Населення днрЇлнр – 2, 4 мільйони осіб, принаймні на папері. Третину «громадян республік» складають пенсіонери, 600 тисяч з яких раз на 2 місяці перетинають «лінію розмежування», щоб пройти ідентифікацію в ПФУ та отримати на картку власну українську пенсію. Неосвічені революціонери з ОПУ, КМУ, ВРУ, ГПУ пропонують дурницю: як тільки Україна дізнається, що її громадянин-пенсіонер отримав додаткове, саме російське, громадянство, вона позбавляє такого пенсіонера права на українську пенсію. Водночас українські пенсіонери, що набули ще одне громадянство (але американське, польське, ізраїльське), продовжують отримувати нашу пенсію. Пропоноване мудрагелями з ток-шоу пряме порушення ст. ст. 21, 24 Конституції у випадку реалізації обернеться для нашої держави тисячами програних справ в ЄСПЛ.
V. Яким чином діяти в правовому полі, не порушуючи ані українське, ані міжнародне /ратифіковане Україною/ законодавство? За солідарної української пенсійної системи позбавити громадянина України права на отримання пенсії лише за те, що він мешкає в іншій країні, а не Україні, можливо лише у двох випадках. Перший – громадянин України (пенсіонер) добровільно відмовляється від українського громадянства. Ці обставини в країнах, що визнають подвійне громадянство – з галузі фантастики. Ніхто добровільно не відмовиться від можливості отримувати дві пенсії. Другий, реальний, спосіб захистити українські кошти і не платити пенсії неукраїнським резидентам – позбавити українського громадянства осіб, що отримали інше (друге, третє тощо) громадянство, окрім українського. Хто може це зробити? Лише суд. Читаймо ст. 124 Конституції України.: «Юрисдикція судів поширюється на БУДЬ-ЯКИЙ юридичний СПІР та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи». Отже, ВРУ повинна запровадити зміни до пенсійного законодавства, законів та постанов КМУ, що регулюють питання українського громадянства, виплат пенсій, ідентифікації пенсіонерів та цивільно-процесуального й адміністративно-процесуального кодексів. З метою вироблення швидкого, ефективного, спрощеного механізму позбавлення українського громадянства осіб, що набули ще одне громадянство. Адже у нас – ЄДИНЕ ГРОМАДЯНСТВО, як стверджує ст. 2 закону «Про громадянство України». Це відомо навіть Б. Нетаньяху.
Навряд чи юристи з ОПУ читають мій блог. Натомість, читачі «Вікон» тепер будуть краще розуміти проблеми громадянства та виплат пенсій мешканцям неукраїнських територій.
