Про нетрадиційне «опитування» відзвітував КМУ. На більшість властивих ПЕРЕПИСУ питань громадяни України не відповідали. Позаяк їх ніхто не запитував. Інформація була зібрана на підставі даних різноманітних державних та муніципальних електронних сервісів.
Отже, станом на 01.01.2020 року в Україні мешкає 37 мільйонів 289 тисяч осіб, 20 мільйонів з яких належать до жіночої статі. Вперше від 1991 року Польща за кількістю населення (нині в РП — більш, як 39 мільйонів мешканців) випередила Україну, 2 мільйони громадян котрої легально перебувають на польських теренах. В якості гастарбайтерів.
Про обсяг населення країни, без Криму та ОРДЛО, уряд сказав. Далі — про ті показники, що не афішуються.
Серед українських громадян, які постійно мешкають в батьківських землях, 13 мільйонів є пенсіонерами (безкоштовно користаються муніципальним транспортом в містах). Ще 13 мільйонів працездатної людності легально заробляють, наповнюючи ПФУ.
З тих, хто отримує зарплату: 700 тисяч – чиновники, 300 тисяч – поліцаї, 70 тисяч – сбушники, 80 тисяч – професійні військові. Є ще судді, прокурори, високооплачувані посадовці новітніх «антикорупційних» органів, вчителі, персонал медичних закладів та інші бюджетники.
Пільгами УБД користаються 380 тисяч осіб (сплачуть 25% вартості комунальних послуг й енергоносіїв).
Пенсію, меншу за прожитковий мінімум, — 2200 грн на місяць, отримують 3 мільйони українських громадян. Ці 8% неборак є реальними кандидатами на швидкісне вимирання. У кожному місті з населенням понад 300 тисяч осіб, потрібно терміново будувати крематорії. Після запровадження повноцінного ринку всієї української землі ділянки на міських цвинтарях коштуватимуть в кілька разів вище, аніж кремація.
Серед пенсіонерів — громадян України — мають друге громадянство (ПФУ виплачує їм українські пенсії):
Росії —260 тисяч українських пенсіонерів (з них 80 тисяч постійно мешкають в ОРДЛО);
Угорщини — 150 тисяч осіб;
Румунії — 30 тисяч пенсіонерів;
Ізраїлю — 20 тисяч «українців»;
Польщі — 10 тисяч осіб.
Є ще українські пенсіонери з американським, німецьким, португальським, канадським, італійським громадянствами. Ще 100 тисяч українських громадян володіють картою поляка. Частина з них знаходиться на шляху, наприкінці котрого — отримання польського громадянства, перед чи після призначенням української пенсії.
Отже, ПФУ вже надає пенсії 470 тисячам громадян інших держав, з паспортами України. З кожним роком це число лише зростатиме. Українські платники податків, які працюють, утримують цих майже пів мільйона пестунчиків долі.
За солідарної системи виплати пенсій (яку Україна успадкувала від СРСР і протягом 28 років навіть не намагалась змінити) припинити платити пенсії громадянам інших країн можна лише у двох випадках.
Перший — громадянин добровільно відмовляється від українського громадянства після набуття другого (ізраїльського, американського, російського тощо) громадянства. Цей шлях належить до фантастики. Позаяк ніхто з психічно здорових не відмовиться від можливості отримання одночасно двох пенсій, соціальної допомоги, пільг від двох держав, громадянами котрих він є.
Другий — держава в судовому (спрощеному) порядку позбавляє українського громадянства громадян інших країн. Бо в Україні визнається єдине громадянство, за чинним законодавством. Але відсутнє покарання, відповідно й механізм застосування кари, за добровільне набуття громадянином України громадянств інших країн. Навіть якщо ці країни – агресори, окупанти, з якими наша держава знаходиться в стані війни. Тобто, українське законодавство прямо заохочує колаборантів.
Щоб застосувати цей спосіб (один із трьох дієвих) зменшення дефіциту ПФУ, потрібно внести зміни в чинне законодавство. Правляча «зелена» більшість могла б легко це зробити. Натомість обрано протилежний шлях, що призведе до банкрутства держави. Спікери «слуг народу» почали проповідувати необхідність внесення законодавчих змін – повної легалізації інституту подвійного громадянства для усіх громадян України.
Ця новація призведе до скасування солідарної системи виплати пенсій, як і самого інституту ПФУ. Не дивуюсь тому, що міністри з дипломами бакалаврів цього ще не розуміли. «Нові обличчя», «пустоти замість мозку», «діджиталізація дронів», «держава в смартфоні», керівники уряду із самоназвами «дебіл», «профан», «мені не вистачає»…Це складові чорної діри, в котру Україна летить в турборежимі.