Ян Чарнецький

Публікацій: 105

Етнічне походження чи етнічна приналежність?

Мушу дати пояснення для читачів. Позаяк абсолютна більшість українських законотворців зараховують до синонімічного ряду національність особи, етнічне походження чи етнічну приналежність (яку повнолітня, дієздатна особа обирає самостійно).

Увесь цивілізований світ нині користується американським понятійним апаратом. В питаннях правового захисту культурних потреб національних меншин, етнічних груп, про що нам постійно говорять промосковські депутати. І не лише говорять, а й намагаються перешкодити будівництву в Україні демократичної держави замість російського уламку УРСР, в якому доводиться борсатись майже три десятиліття.

В США, попри важливість чорного чи іншого кольору життя, панує ідеологія WASP (білі англо-сакси, протестанти) з прецедентним правом та християнською етикою в основі якої – права та обов’язки людини, особистості. І не намагайтесь сперечатись. Згадайте президента Барака Обаму. Його біологічна мама – біла єврейка, мати котрої була лідером ортодоксальної іудейської  громади Гаваїв. Тато Обами виявився африканським мусульманином. Натомість обрізаний в дитинстві Б. Обама присягав на Біблії, в присутності власного християнського духівника. В США ніколи не буде легалізоване багатожонство чи скасована жорстка кримінальна відповідальність за неправдиві свідчення в суді. Бо такі рішення похитнуть моральні засади американської демократії, заснованої християнами.

Отже, в американських штатах дієздатна особа може скористатись повним обсягом власних індивідуальних прав людини. А саме: змінити ім’я (кількість змін не обмежено), змінити релігійне конфесію чи пропагувати атеїзм, обрати власну ЕТНІЧНУ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ. Позаяк національність у всіх власників американських аусвайсів спільна. За національністю вони є американцями. Так само, як канадські громадяни за національністю є канадцями. А всіх власників українських паспортів цивілізований світ вважає українцями. Навіть тих, хто не володіє українською мовою.

Ухвалюючи в 1992 році закон «Про громадянство України» та відповідні постанови кабміну, котрі регулювали виготовлення документів, що ідентифікують особу (включно з паспортами) законодавці обрали політичний шлях формування української нації. Паспорти громадян України не мали і не мають запису ані про «національність», ані про «етнічне походження», ані про етнічну самоідентифікацію (приналежність). Тогочасні народні депутати вирішили: якщо український етнос є державотворчим в цій відродженій країні, усі громадяни добровільно стануть українцями. Тридцять років тому серед 52 мільйонів населення УРСР 11 мільйонів називали себе росіянами, привілейованою групою громадян. Навіщо їм було відмовлятись від власного панівного становища: російського телебачення, газет, театрів, дитсадків, шкіл, університетів та посад?

В подальшому без жодного правового документу, що має міжнародну силу, керманичі України провадили антиукраїнську політику, заявляючи про 7-9 мільйонів росіян та «російськомовних» (термін КДБ). Ніхто нікого не враховував, не кажучи про з’ясування реальних причин вимушеної відмови від української мови.

Ситуація змінилась 6 років тому, після захоплення РФ Криму та частини Донбасу, себто, територій України, де росіяни та їхні спільники – російськомовні домінували в неправовий спосіб.

Коли сьогодні у ВРУ, ОПУ, КМУ порушується питання про захист в Україні прав національних меншин, за цим політиканством нічого, окрім боротьби з українством, не існує. Яким документом представник російської національної меншини – громадянин України може підтвердити власну етнічну приналежність до росіян? Чеком з ресторану, де є слова «щі», «окрошка», «бліни»? Свідоцтвом про народження радянського зразка?

Приміром, у мене від 2014 року є карта поляка і єдине – українське громадянство, інших я ніколи ні в кого не просив. Але я не чув про поляків-громадян України, які вимагають бюджетного фінансування польських дитсадків, шкіл, ЗМІ на території України. Бажаєте польського світу, вирушайте до РП. Хочете російського, - «чемодан, вокзал, Расія»

Покажіть мені платника українських податків з «картою рсіянина» - громадянина України. Лише тоді я буду готовий говорити про задоволення якихось культурних потреб мого співгромадянина.

Керманичі України не бажають повноцінного перепису населення. Бо після захоплення Криму та частини Донбасу на контрольованій українським урядом території мешкає більш, як 90% громадян, що ідентифікують себе українцями.

Для проведення перепису бракує коштів. Проте є інший, не витратний спосіб, для обрахунку кількості громадян України, які визначають власну етнічну приналежність не до українців. ВРУ повинна ухвалити закон, КМУ – постанову, а Мінюст видати відповідний наказ, за яким (згідно затвердженої форми) кожен громадянин України, окрім етнічних українців, може отримати картку етнічної приналежності. Картка в певних випадках буде використовуватись в якості ідентифікаційного документу. В ній за побажанням українського громадянин без надання будь-яких додаткових документів буде записана його етнічна приналежність: росіянин, угорець, румун, болгарин тощо. Ми дізнаємось, скільки та яких культурних, освітніх установ потрібно для задоволення потреб етнічних меншин. Етнічних, а не національних. Адже за національністю всі громадяни України  є українцями.

Отримання картки є не обов’язком, а правом. Хто протягом року не отримає зазначеного документу, буде вважатись етнічним українцем. Звісно, україномовним. Поняття «укрАінєц рускоязичний»  суперечить навіть здоровому глузду. Не кажучи про міжнародні, правові, гуманітарні документи. Якщо ти – етнічний росіянин з українським паспортом, то, принаймні, наберись сміливості назватись ним.

В Ізраїлі додатком до внутрішнього паспорту є вкладка: блакитного кольору – для галахічних євреїв (повноцінних, по-матері) та рожевого (для усіх інших ізраїльських громадян). Це зроблено в пам'ять про голокост. Блакитна картка в певних життєвих ситуаціях надає пільги. Я не закликаю у всьому наслідувати Ізраїль, в демократичності котрого майже ніхто не сумнівається. Але з огляду на три голодомори, кожен українець для держави України повинен стати найвищою цінністю. Зникнуть україномовні українці, що ідентифікують себе саме українцями (а не «какая разніца»), зникне і потреба в існуванні української держави. Громадянам всесвіту все’дно де мешкати – а хоч би і в Росії.