Ян Чарнецький

Публікацій: 129

Просто припинити стріляти — злочинний наказ

Карикатура: Радіо Свобода

Слова з назви допису адресовані в першу чергу українським військовослужбовцям, котрі на східному фронті гинуть через заборону міністра та інших чиновників стріляти в сторону ОРДЛО.

Все, що нижче написано, формулюю в якості офіцера запасу ВМС України та юриста, котрий працював з ВПО на лінії зіткнення в 2018-2019 роках. Тобто, традиційно пишу про те, що знаю.

Ніхто не буде сперечатись -  Конституція України має вищу юридичну силу в порівнянні з «мінськими домовленостями», підписаними особами без законних повноважень, законами, постановами, президентськими указами чи наказами військових командирів.

Для недовірливих та/або недовчених процитую ст. 8 Основного Закону: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується».

Далі пропоную уважно прочитати ще дві статті. У відповідності до ст. 65 ЗАХИСТ Вітчизни, незалежності та ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ України, шанування її державних символів Є ОБОВ’ЯЗОМ громадян України. А ст. 60 стверджує, що НІХТО НЕ ЗОБОВЯЗАНИЙ ВИКОНУВАТИ явно ЗЛОЧИННІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЧИ НАКАЗИ.

Наказ не стріляти в окупантів (тобто, заохочувати власною бездіяльністю осіб, що зазіхають на територіальну цілісність та недоторканість України,  вбивають українців) також однозначно свідчить про пасивну участь у скоєнні кримінального правопорушення, описаного ст. 110 КК України. До слова, ця стаття дотично українських громадян завжди поєднується зі ст. 111 КК України: «Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої».

Коли у вашу сторону стріляють, а вам забороняють відповідати, особи – командири намагаються довести військових до самогубства. Читайте ст. 120 КК України: «Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших дій, що сприяють вчиненню самогубства, - караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого (командира, міністра, начальника штаба, головнокомандувача), або щодо двох або більше осіб, - карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк».

Ті,  хто видає злочинні накази не стріляти в сторону агресора, як і особи, що виконують вказівки згаданих зрадників, порушують ВІЙСЬКОВУ ПРИСЯГУ. Не полінуйтесь прочитати її ще раз: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників. Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!»

Де в присязі присутні слова «зобов’язуюсь не стріляти по окупантам у відповідь на їхню стрілянину, вбивства моїх товаришів (щоб не провокувати їх чи спостерігачів від ОБСЄ, щоб не позбавляти власну родину частини моєї зарплатні через штрафи командування)»?

Скажу про Статути: Статут Внутрішньої Служби ЗСУ (402 статті та 19 додатків); Дисциплінарний Статут ЗСУ (123 статті, 4 додатки); Статут Гарнізонної та Вартової Служби ЗСУ (307 статей, 18 додатків); Стройовий Статут ЗСУ (250 статей й 10 додатків). Уважно прочитав все. В жодному з них немає  слів про безкарну можливість порушувати Конституцію України, військову присягу та КК України.

Українські посадовці, що продукують накази, розпорядження на кшталт «просто припинити стріляти», в майбутньому обов’язково нестимуть кримінальну відповідальність, після зміни влади в Україні.